Основні концепції походження і сутності суспільства. Соціальна структура суспільства.

Суспільство, соціум – об’єднання людей, стадо – об’єднання тварин, відрізняється від суспільства, тим, що існує не за природними, а за соціальними законами. Суспільство – соціальне об’єднання людей. Суспільство – відокремлена частина природи, що живе за природними та соціальними законами на основі праці (виробництва), мови, спілкування, організації соціальних відносин. Суспільство не природна, а соціальна організація людей. Суспільство – природне утворення, бо люди живі істоти, живуть в природі, і підкорені законам природи, але суспільство не природне, а соціальне утворення, бо воно в процесі еволюції виділилося з природи і являє собою певну соціальну організацію людей, в основі якої лежать соціальні закони та відносини. (релігійні, правові, філософські, національні).

Соціальні відносини – відносини між людьми, що створені людьми, і відрізняють суспільство від інших живих (біологічних) систем. Соціальні відносини зумовлюють структуру суспільства, до якої входять сім`я, класи, партії, громадські об’єднання, виробництво, культура, рід, плем’я, народність, нація. Чинники суспільного розвитку (освіта, політика, мораль, релігія), визначальними є:1)Виробництво 2)Природне середовище, наявність природних ресурсів, 3)Народонаселення. Виробництво створює економіку, що впливає на інші галузі життя суспільства (умови життя, політику, культуру). Наявність природних ресурсів впливають на розвиток суспільства тим, що при різних кліматичних природних умовах затрати праці на одиницю продукції будуть різними, а в деяких випадках деякі види виробництва можуть не існувати. Народонаселення – його кількісний та якісний склад – стан здоров’я, рівень освіти, кваліфікації (здатність до виробництва).

Суспільство розвивається за певними об’єктивними законами. Які закони суспільства, такі й умови життя людей. Умови життя людей, що створені законами також є об’єктивними. Людина, живучи в суспільстві, включається в суспільний процес, в систему суспільних відносин, в умови суспільного життя, але на відмінну від природних, суспільні закони створюються і здійснюються людьми. Об’єктивні умови в суспільстві зд. через суб’єкт, фактор (діяльність людини). Людина живе в суспільстві і підкорена законам того суспільства, того періоду, в якому вона живе, а закони суспільства є історично необхідними, об’єктивними, тобто закони суспільства є історичною необхідністю.

Людина включається в суспільний процес і змушена підкорятися тим законам того суспільства, в якому вона живе. Свобода особи пов’язана з історичною необхідністю. Тому свобода не буває необмеженою, абсолютною, бо людина не може жити в суспільстві і бути незалежною від суспільства. Свобода – здатність і можливість людини діяти у відповідності зі своїми власними інтересами та цілями, але в рамках об’єктивних законів суспільного розвитку. Свобода можлива лише у вільному суспільстві. Вона пов’язана не лише з законами, але й з відповідальністю та обов’язками. Свобода не буває без: 1)Економічної свободи, 2)свободи віросповідання, 3)свободи совісті, 4)Свободи слова.

Походження суспільства

На основі цих досліджень (три гіпотези: релігійну, космічну, еволюційну) Фрідріх Енгельс (1820-1895) обґрунтував теорію походження людини і суспільства. Він довів, що вирішальну роль у цьому процесі відіграла праця як цілеспрямована діяльність. Початкова праця привела до того, що: а) організм предків людини почав пристосовуватися не тільки до умов середовища, а й до трудової діяльності. У процесі тривалого пристосовування організму до виконання трудових операцій у людської істоти з'явилася пряма хода, відбулася диференціація функцій передніх та задніх кінцівок, розвинулися руки, головний мозок; б) праця, яка була спільною діяльністю, обумовила появу та розвиток різних видів спілкування, членороздільної мови як засобу спілкування і передачі трудового та соціального досвіду; в) завдяки трудовій діяльності утворилися виробничі відносини. Люди не можуть виробляти матеріальні блага, не об'єднавшись між собою. На основі виробничих відносин з'являються різноманітні ідеологічні відносини, форми суспільної свідомості і відповідні установи й організації. Це означало, що формувалося людське суспільство. Ця схема задовольняє певною мірою наукову допитливість, хоча, без сумніву, потребує уточнень і є відкритою для нових висновків антропологів, археологів, істориків, інших спеціалістів.

Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.

Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і зв’язків між ними.

Елементи соціальної структури:

- статуси і ролі;

- індивіди (люди);

- соціальні групи і спільноти; соціальні інститути і організації;соціальні взаємодії; соціальні відносини;

- соціальні функції.

Статуси поділяються на соціальні і особисті.

 

Основними підструктурами (елементами) суспільства є:

• соціально-етнічна структура;

• соціально-демографічна структура;

• соціально-професійна структура;

• соціально-класова структура;

• соціально-територіальна структура.