Особенности воспитания обучаемых младшего школьного возраста 2.1. Ведущая деятельность данного возрастного этапаПитання до іспиту І. Загальні основи педагогіки 1. Предмет, завдання, основні категорії педагогіки та її місце в системі гуманітарних наук. 2. Система педагогічних наук. Природничо-наукова основа педагогіки. Джерела розвитку педагогіки 3. Методи науково-педагогічного дослідження. Комплексний підхід до дослідження педагогічних явищ. 4. Вчення про розвиток особистості, її основоположне значення для педагогічної науки. Закономірності процесу розвитку. Рушійні сили розвитку. Основні фактори розвитку та формування особистості. 5. Роль спадковості та середовища в розвитку та формуванні особистості. 6. Вікова періодизація розвитку дитини. Розвиток теорії вікової періодизації в історії педагогіки. 7. Психолого-педагогічна характеристика розвитку дитини молодшого шкільного віку. 8. Психолого-педагогічна характеристика розвитку дитини підліткового віку. Проблема акселерації соціальної зрілості особистості дитини. 9. Психолого-педагогічна характеристика розвитку дитини старшого шкільного віку. II. Теорія навчання (Дидактика) 1. Предмет, основні категорії та завдання дидактики як теорії освіти та навчання. 2. Сутність навчання як процесу, його рушійні сили та закономірності. 3. Мета навчання. Фактори, що її визначають. Єдність освітньої, розвиваючої та виховної функцій навчання. 4. Принципи навчання. Фактори, що впливають на реалізацію принципів навчання. Правила навчання. 5. Мотиви навчання школярів, шляхи їх формування. 6. Поняття про методи та прийоми навчання. Вибір оптимального методу. Порівняльна характеристика методів навчання. 7. Характеристика методів навчання в залежності від джерела одержання знань (словесних: монологічних та діалогічних; наочних, практичних). 8. Характеристика методів навчання в залежності від типу пізнавальної діяльності учнів. 9. Контроль та облік знань, умінь та навичок учнів, його функції. Вимоги до контролю. Види контролю. 10. Форми організації навчання. Загальна характеристика. 11. Урок - одна з основних форм організації навчання. 12. Позаурочні форми організації навчання; вимоги до організації та керівництва пізнавальною діяльністю учнів на позаурочних навчальних заняттях.
III. Теорія та методика виховання 1. Сутність процесу виховання, діалектика та рушійні сили. Мета виховання та її зміни в історії педагогіки. Виховання як суспільне явище. 2. Взаємозв'язок та взаємообумовленість виховання і самовиховання. Стимулювання самовиховання. 3. Виховання та перевиховання. Педагогічна занедбаність та важковиховуваність як педагогічне явище. 4. Принципи виховання, їх характеристика. 5. Загальні поняття про методи та засоби виховання. Класифікація методів. 6. Структура учнівського колективу. Методика вивчення учнівського колективу. 7. Динаміка та етапи розвитку учнівського колективу. Система перспективних ліній. Традиції колективу. 8. Особистість у колективі, її статус. Характер міжособистісних відносин. 9. Завдання, зміст, методи, форми морального виховання учнів. 10. Основи трудового виховання. Шляхи підвищення його ефективності. 11. Система профорієнтації учня. Форми та методи профорієнтаційної роботи. 12. Завдання, зміст, засоби та методи естетичного виховання в школі. Шляхи підвищення його ефективності. 13. Завдання, зміст, засоби та методи фізичного виховання. Шляхи підвищення його ефективності. 14. Основи екологічного виховання. Завдання, зміст, методи. Шляхи підвищення його ефективності. 15. Основи правового виховання. Завдання, зміст, методи. Шляхи підвищення його ефективності. 16. Виховання дітей у сім'ї. Морально-психологічний клімат сім'ї та методика його вивчення. Класики педагогіки про сімейне виховання. Особенности воспитания обучаемых младшего школьного возраста 2.1. Ведущая деятельность данного возрастного этапа Переход в школьный возраст связан с решительными изменениями в его деятельности, общении, отношениях с другими людьми. Ведущей деятельностью становится учение, изменяется уклад жизни, появляются новые обязанности, новыми становятся и отношения ребенка с окружающими. Поступивший в школу ребенок автоматически занимает совершенно новое место в системе отношений людей: у него появляются постоянные обязанности, связанные с учебной деятельностью. Близкие взрослые, учитель, даже посторонние люди общаются с ребенком не только как с уникальным человеком, но и как с человеком, взявшим на себя обязательство (неважно – вольно или по принуждению) учиться, как все дети в его возрасте.
|
