РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ96. Politique criminelle et droit penal dans one Europe en transformation – Conseil del’Europe. – Mars 1999. – P. 7–38.
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ 6 1.1. Поняття громадського порядку і громадської безпеки та їх співвідношення 6 1.2. Зміст та значення охорони громадського порядку і громадської безпеки. 17 1.3. Правові засади охорони громадського порядку і громадської безпеки в сільській місцевості 26 Висновки до Розділу 1. 37 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ 39 2.1. Специфіка організації роботи з охорони громадського порядку дільничного інспектора міліції у сільській місцевості 39 2.2. Організаційно-правові питання участі громадськості в охороні громадського порядку в сільській місцевості 55 2.3. Особливості взаємодії дільничного інспектора міліції з населенням та громадськими формуваннями у сільській місцевості 65 Висновки до Розділу 2. 72 РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ 74 3.1. Досвід охорони громадського порядку в сільській місцевості в законодавстві зарубіжних країн. 74 3.2. Основні напрями удосконалення охорони громадського порядку в сільській місцевості в Україні 87 Висновки до Розділу 3. 96 ВИСНОВКИ.. 98 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 104 ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Оскільки діяльність із запобігання злочинності зачіпає багато сфер суспільного життя, вона передбачає узгодженість цілей і об’єднання зусиль державних органів та громадськості. Громадськість як суб’єкт запобігання злочинності характеризується сукупністю певних особливостей. Однією з таких особливостей є необхідність взаємодії з іншими суб’єктами запобігання кримінальним правопорушенням. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії із правоохоронними органами, Державною прикордонною службою, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань. Провідна роль у взаємодії із громадськістю, яка бере участь у запобіганні злочинності в сільській місцевості, належить службі дільничних інспекторів міліції. Так, науковцями й практиками зазначається, що підтримка тісних зв’язків із громадськістю є одним із завдань та умов успішного виконання службових обов’язків дільничними інспекторами міліції. Дільничні інспектори повинні проводити зустрічі, наради з громадянами, громадськими формуваннями, на яких обговорюватиметься, як краще охороняти будинки, щоб запобігти крадіжкам, виявляти осіб, які схильні до вчинення правопорушень, та інші питання охорони громадського порядку. Крім цього, дільничні інспектори повинні проводити інструктажі членів громадських формувань, знайомити їх з оперативною обстановкою, навчати, як поводитися з порушниками порядку, здійснювати патрулювання разом із членами громадських формувань. Зміст цих завдань дає змогу зрозуміти, що у своїй щоденній діяльності саме дільничні інспектори міліції найчастіше стикаються з проблемою підтримання правопорядку на дільниці обслуговування. Тому з огляду на значний обсяг роботи їх взаємодія з громадянами та залучення останніх до правоохоронної роботи є запорукою ефективної діяльності із запобігання злочинності. Історично сформований інститут дільничних інспекторів міліції на всіх етапах розвитку державності займав і займає важливе місце в системі органів внутрішніх справ. По-перше, він є повноважним представником держави і виконавцем його волі; по-друге, його слід розглядати як соціально-правовий інститут і, по-третє, дільничні інспектори продовжують залишатися головною сполучною ланкою міліції з населенням, гарантом захисту прав і свобод громадян від злочинних та інших посягань за місцем проживання. Дільничні інспектори здійснюють адміністративний нагляд, забезпечують індивідуальний профілактичний вплив на осіб, що виявляють у своїй поведінці антигромадську спрямованість. Взагалі теоретичні й практичні проблеми взаємодії правоохоронних органів із громадськістю у сфері протидії злочинності є предметом уваги переважно науки адміністративного права. Дослідженню цих питань присвячені праці О. М. Бандурки, Є. В. Додіна, М. І. Єропкіна, В. К. Колпакова, Ю. С. Назара, В. І. Московця тощо. Разом із тим окремі наукові розробки щодо такої взаємодії висвітлювалися й у працях вчених-кримінологів, таких як В. В. Голіна, О. М. Джужа, О. М. Литвинов та ін. Метою роботи виступає аналіз забезпечення, охорони громадського порядку та громадської безпеки в сільській місцевості. Завдання роботи: 1) поняття громадського порядку і громадської безпеки та їх співвідношення; 2) проаналізувати зміст та значення охорони громадського порядку і громадської безпеки; 3) визначити правові засади охорони громадського порядку і громадської безпеки в сільській місцевості; 4) дослідити специфіку організації роботи з охорони громадського порядку дільничного інспектора міліції у сільській місцевості; 5) розглянути організаційно-правові питання участі громадськості в охороні громадського порядку в сільській місцевості; 6) проаналізувати особливості взаємодії дільничного інспектора міліції з населенням та громадськими формуваннями у сільській місцевості; 7) проаналізувати досвід охорони громадського порядку в сільській місцевості в законодавстві зарубіжних країн; 8) визначити основні напрями удосконалення охорони громадського порядку в сільській місцевості в Україні. Об’єктом дослідження є сукупність правових відносин у сфері забезпечення, охорони громадського порядку та громадської безпеки в сільській місцевості. Предметом дослідження є організаційно-правові форми забезпечення громадського порядку в сільській місцевості. Методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи як: формально-логічний метод, метод структурно-елементного аналізу, структурно-функціональний метод, компаративний метод, діалектичний метод. Структура дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 111 сторінок. Список використаних джерел налічує 98 позицій. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
|
