Шорсткість поверхніПри контакті твердих тіл нерівності жорсткішого тіла упроваджуються в поверхню менш жорсткого тіла. При цьому жорсткіше тіло деформується значно менше, ніж менш жорстке. Тому деформацією жорсткішого тіла можна нехтувати і при розгляді впливу на коефіцієнт тертя шорсткості поверхні враховувати шорсткість поверхні жорсткішого тіла. Розрізняють початкову (вихідну) шорсткість поверхні (отриману в процесі обробки поверхні), яку ще називають технологічною шорсткістю, і сталу (зрівноважену) шорсткість, яка формується на поверхнях контактуючих тіл в процесі тертя і залежить від умов роботи пари – експлуатаційна шорсткість. Для оцінки шорсткості поверхні запропонований комплекс – критерій Комбалова D, рівний Шляхом перетворень формул (4.12), (4.13), які тут не приводяться, отримаємо, що при пружному контакті із зростанням комплексу D молекулярна складова коефіцієнта тертя зменшується, а деформаційна складова збільшується. Значення коефіцієнта тертя при пружному контакті із зростанням комплексу D проходить через мінімум (риусунок 4.17).
Шорсткість поверхні, відповідна мінімальному коефіцієнту тертя, називається оптимальною. При пластичному контакті із збільшенням шорсткості коефіцієнт тертя зростає (риусунок 4.18).
|
.
): 
