Резистори: маркування, частотна залежність опору

Маркування резисторів завжди включає значення номінального опору та допуск і буває повне або кодоване. Кодоване маркування може здійснюватись кольоровими кільцями, цифрами або символами. Символьне позначення номінального опору складається з трьох або чотирьох знаків: – букви та двох або трьох цифр. Буква позначає множник. Букви R (чи Е), К, М, G (чи Г), Т, відповідно позначають: 1, 10³, 10⁶, 10⁹, 10¹². Допуск позначають буквою після номінального опору.

Приклади кодованого позначення резистора: 0,1 Ом ±20% - R1М (Е1М); 220 Ом ±10% - 220 RК або К22К; 154 МОм ±2% - 154МG або G154G; 160 Ом ±5% - 160RJ (160ЕJ) чи К16J; 33,2 МОм ±1%- ЗЗМ2F.

Для опису частотної залежності резистора можемо використати схему заміщення (рис. Д3.1). У схемі є декілька індуктивностей і ємність. В колах змінного струму вони створюють реактивний опір, який додається до власного, а тому має бути врахований на підвищених частотах (рис. Д3.2).

Рис.Д3.1. Схема заміщення резисторів на високих частотах. R- опір, С_L - власна ємність, L_R – індуктивність в елементі резистора і L_s – індуктивність виводів.

Рис.Д3.2. Частотна залежність опору металоплівкових резисторів.

Резистори мають певну залежність від частоти, яка визначається конструкцією і величиною опору. Значну індуктивність і ємність мають, дротяні резистори, тому їх використання обмежене резонансною частотою.