Термінологічний словник

Агрегування – поєднання окремих одиниць або даних в одну одиницю або декілька одиниць.

Аналіз – метод, за допомогою якого можна в педагогічному явищі виявити і розглянути окремі його сторони, ознаки, особливості, властивості. Аналіз допомагає розібратися з найскладнішими явищами, це означає – відокремити одні однорідні факти від інших, зіставити їх, виявити, які факти зустрічаються найчастіше, а які – дуже рідко, що є типовим для даного явища і що випадковим.

Аналітика – основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань.

Аналог – відповідний, об’єкт вивчення,схожий (аналогічний) з певним іншим об’єктом.

Аналогія (від гр. – відповідність) – подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями). Використовується переважно під час пояснення виведеного експериментальним способом нового, далекого від звичайних уявлень поняття за допомогою частково схожих більш знайомих понять.

Аналогове моделювання – метод дослідження, який використовує пряму, безпосередню аналогію між величинами, властивими одному явищу, і формально такими ж, що притаманними іншому явищу.

Виробничий експеримент – здійснюється у звичних для досліджуваної особи умовах професійної діяльності, однак учасники можуть не знати про організацію дослідження або ж брати у ньому активну участь.

Виробнича практика – складова частина процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладів, проводиться на сучасних підприємствах різних форм власності.

Дедукція – (від лат. – відводжу, виводжу). Метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на сонові загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.

Декомпозиція – науковий метод, який використовує структуру задачі и який дозволяє замінити рішення однієї великої задачі рішенням серії менших задач, більш простих. Декомпозиція як процес розчленування, дозволяє розглядати будь-яку систему як складну, що складається із окремих взаємопов’язаних підсистем.

Експеримент – (лат. – випробовую). Спроба, дослід. Форма пізнання об’єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження явищ.

Індукція – (від лат. – наведення, впровадження) – форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, один із методів пізнання.

Інформаційна модель (у широкому розумінні) – це інформація, що харак­теризує властивості та стани об'єкта, його взаємозв'язок із зовнішнім світом. Така інформація може бути подана у словесно-мислительній чи знаковій формі, тому за формою подання розрізняють вербальні та знакові інформа­ційні моделі.

Лабораторія – (лат. працюю). Спеціально обладнане та устатковане приладами, машинами, пристроями, мережами приміщення для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань.

Комп 'ютерна модуль – це така модель, яка реалізується засобами комп'ютерного середовища. Будь-який реальний об'єкт завжди знаходиться у просторі та часі. Отже, моделі доцільно класифікувати за фактором часу.

Матеріальна модель – це модель, яка відтворює геометричні та фізичні властивості об'єкта-оригінала. Вона завжди має реальне втілення. Приклади матеріальних моделей: макети різноманітних споруд, технічних конструкцій, іграшки, географічні карти і т. п.

Моделювання – це процес дослідження властивостей об'єкта на основі побудови відповідної моделі.

Синтез – метод дослідження, що полягає у поєднанні, сполученні окремих елементів, частин, сторін, якосте у єдине ціле.

Системне дослідження предметів і явищ навколишнього світу – це такий метод, при якому вони розглядаються як частини або елементи певного цілісного утворення.

Спостереження (наукове) – метод, що характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів, які цілісної і загальної картини їх змін; певна система фіксації об’єктивних якостей зв’язків об’єкта, що досліджуються і знаходяться у природних умовах або в умовах наукового експерименту; педагогічне спостереження лише тоді правильно відображає явище, коли вивчається, коли є чіткий план його проведення, який визначає об’єкти спостереження, його мету, завдання, час спостереження, тривалість і передбачуваний результат, очікувані зміни навченості й вихованості тощо.

Статистика – (англ. – стан, становище). Кількісний облік масових явищ. Наука, що вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з якісною стороною їх.