Характеристика вогнищ ураження при застосуванні хімічної зброї

Хімічна зброя – це один із видів зброї масового ураження принцип дії якої заснован на токсичності деяких бойових отруйних речовин (ОР) та токсинів.

Хімічна зброя має здатність відносно вибіркового ураження людей, тварин, комах, рослин.

Класифікація отруйних речовин. За джерелом походження ОР можна поділити на біологічні (токсини бактерій, грибів, комах, тварин, рослин) та синтетичні класифікація наведена нижче.За фізіологічною дією отруйні речовини поділяють на: нервово-паралітичні (Ві-Ікс, зарин, зоман, табун та деякі інші речовини), психохімічні (Бі-Зет, ЛСД, дитран та ін.), шкірно-наривні (сірчані та азотні іприти, люізит та ін.), задушливі (фосген, дифосген, трифосген, хлорпікрин, п’ятифторид сірки та ін.), подразнюючі (галогенвмісні аліфатичні та ароматичні кетони, стернити, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес та ін.), загальноотруйні (ціаносполуки, окис вуглецю (ІІ), гідриди арсенуму та фосфору та ін.) тощо. За стійкістю ОР розділяють на стійкі (час токсичної дії вимірюється в десятках годин та добах) та нестійкі (час токсичної дії вимірюється в хвилинах та годинах). За швидкістю дії ОР поділяють на швидкодіючі (ураження людей відбувається за декілька хвилин) до них можна віднести всі нервово-паралітичні, задушлилі, подразливі та деяті загальноотруйні, та повільнодіючі (ураження відбувається через десятки хвилин чи декілька годин) до них вдносяться психохімічні, шкірнонаривні та деякі загальноотруйні.

Виділяють два типи хімічної атаки: тип А, зараження повітря хмарою ОР у вигляді пару, аерозолю чи газу, та тип Б, зараження поверхні грунту краплинами ОР.

Розрахунок зон хімічного зараження ОР можна проводити за наступними рівняннями [14]:

1. для окремого генератора аерозолю (точкове джерело):

2. вибух хімічного боєприпасу, бомби, фугасу, гранати (миттєве об’ємне джерело):

3. хмара, яка виникла під час виливу (миттєве лінійне джерело):

де R – відстань від місця застосування ОР, м;

K₀ – частка ОР, які переходять у хмару з джерела: для гранат, шашек, бомб 0, 5, для механічних генераторів 1;

K_п – коефіцієнт, який враховує стан повітря для ізотермії – 1; для інверсії – 2, 5; для конвекції 0, 333;

К_m – константа, яка враховує вплив рельєфу місцевості (див. табл. 4.2);

M – маса ОР у джерелі, г;

τ – час дії хмари ОР на незахищених людей, сек; для випадку 1 (точкового джерела) ; для випадку 2 (миттєвого об’ємного джерела) ; для випадку 3 (миттєве лінійне джерело) ; де l₂ – розмір хмари ОР: для снарядів 10-20 м; для авіабомб 30-50 м; l₃ – ширина шмари приймається рівною 40 м;

t_р – час безперервної дії джерела, сек;

t – час, який пройшов після вибуху хімічного боєприпасу, сек;

v – швидкість вітру на висоті 1 м від поверхні грунту, м/с;

L – довжина лінійної хмари, м;

D – інгаляційна доза, .

Методика оцінки можливих втрат населення при застосуванні ОР аналогічна методиці для СДОР.

Фізико-хімічні та токсичні властивості деяких СДОР та ОР наведені в таблиці у додатку 2.

 

Питання до теми 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.

1. Дайте коротку характеристику стану хімічної небезпеки населенню України (назвіть джерела хімічної небезпеки, можливі причини виникнення хімічних інцидентів, класифікацію хім. інцидентів, способи захисту населення під час цих НС).

2. Наведіть коротку характеристику вогнищ ураження при хімічних інцидентах. Дайте визначення зоні хімічного зараження, осередок хімічного ураження. Назвіть параметри, які характеризують зону хімічного зараження і що на них впливає. Опишіть порядок нанесення зон зараження на топографічні мапи. Приведіть необхідні заходи із захисту населення під час цієї НС.

3. Розрахуйте повну глибину зони зараження при наступних параметрах: відбувся аварійний викид 30 т хлору з цистерни при її транспортуванні в ясний день; вітер 3 м/с. Опишіть необхідні заходи із захисту населення під час цієї НС.

4. Розрахуйте можливу кількість ураженого населення в селі при аварії із викидом 150 т зрідженого амоніаку з автоцистерни у хмарну ніч, а також можливий час підходу хмари амоніаку до села. Відстань до найближчого населеного пункту 10 км. Швидкість вітру 2 м/с. Місцевість між зоною аварії та населеним пунктом степ. Розрахунок глибини зони хімічного зараження проводити за спрощеним алгоритмом. Опишіть також необхідні заходи із захисту населення під час цієї НС.

5. Вдень у напів ясну погоду, на водоочисному підприємстві, яке знаходиться на краю міста, сталася аварія з викидом хлору у повітря з 100 т цистерни. Напрям вітру – до центру міста. Швидкість вітру 4 м/с. Розрахуйте за спрощеним алгоритмом глибину зони хімічного зараження, ширину зони, площу, та глибину зон із смертельними, тяжкими та середніми й легкими ступенями ураження серед населення. Знайдіть кількість ураженого населення. Опишіть необхідні заходи захисту населення під час цієї НС.

6. На хімпідприємстві вдень (ясно) сталася аварія із викидом 180 т фосгену. Визначити максимальну дистанцію на якій можливі ураження людей (за спрощеним алгоритмом), а також знайти ширину зони зараження, відстань для зони смертельних, тяжких та середніх уражень й легких уражень. Площу зони можливого та фактичного зараження території. Швидкість вітру 3 м/с, місцевість за підприємством пересічена. Опишіть необхідні заходи захисту населення під час цієї НС.

7. У центрі 1, 5 млн. міста вдень 12.00 (ясна погода, швидкість вітру - 2 м/с) на харчовому підприємстві відбулась аварія з викидом 50 т амоніаку. Розрахувати приблизну глибину розповсюдження хмари СДОР по місту (за спрощеним алгоритмом), довжину зон смертельних, тяжких та середніх й легких уражень серед населення міста, а також орієнтовний час випаровування СДОР. Санітарна зона підприємства 500 м. Густину населення за межами підприємства прийняти 4687 чол./км²; у межах підприємства 500 чол./км²; у межах санітарної зони 5 чол./км². Обрахувати втрати серед населення. Опишіть необхідні заходи захисту населення під час цієї НС.

8. Розрахувати приблизну кількість уражених людей у 270 тис. місті при аварії з викидом 80 т синильної кислоти на підприємстві, яке знаходиться на краю міста. Аварія відбулась у хмарний вдень о 10.00. Напрям вітру прийняти найнебезпечніший – до міста. Швидкість вітру 4 м/с. Визначити також глибину ураження, ширину, та довжину зон смертельних, тяжких та середніх й легких уражень, можливу та фактичну площу ураження. Довжина санітарної зони підприємства 300 м. Густину населення за межами підприємства прийняти 5500 чол./км²; у межах підприємства 300 чол./км²; у межах санітарної зони 10 чол./км². Опишіть необхідні заходи захисту населення під час цієї НС.

9. Розрахуйте довжину та площу зони ураження ОР від окремого генератора аерозолю (точкового джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 12.00; тривалість роботи 10 хв.; погода ясна; швидкість вітру 2 м/с; маса ОР у пристрої 5 кг; ОР – зарин. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

10. Розрахуйте довжину та площу зони ураження ОР від хімічної бомби (миттєвого об’ємного джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 15.00; погода напів ясна; швидкість вітру 1 м/с; маса ОР у пристрої 10 кг; ОР – фосген. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

11. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від окремого генератора аерозолю (точкового джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 10.00; тривалість роботи 10 хв.; погода хмарна; швидкість вітру 3 м/с; маса ОР у пристрої 4 кг; ОР – Ві-ікс. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

12. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від хімічної бомби (миттєвого об’ємного джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 11.00; погода напів ясна; швидкість вітру 4 м/с; маса ОР у пристрої 6 кг; ОР – ботуліновий токсин. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

13. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від окремого генератора аерозолю (точкового джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 13.00; тривалість роботи 10 хв.; погода хмарна; швидкість вітру 2, 5 м/с; маса ОР у пристрої 10 кг; ОР – Ві-Ікс. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

14. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від хімічної бомби (миттєвого об’ємного джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 12.00; погода напів ясна; швидкість вітру 5 м/с; маса ОР у пристрої 8, 5 кг; ОР – стафілококовий токсин. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

15. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від окремого генератора аерозолю (точкового джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 16.00; погода ясна; швидкість вітру 1 м/с; маса ОР у пристрої 25 кг; ОР – іприт. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.

16. Розрахуйте довжину зони ураження ОР від хімічної бомби (миттєвого об’ємного джерела), а також кількість уражених людей під час терористичного акту у торгівельному районі міста. Якщо дано: час спрацювання пристрою 09.00; погода напів ясна; швидкість вітру 2 м/с; маса ОР у пристрої 20 кг; ОР – ціаністий водень. Опишіть порядок дій населення підчас цієї НС.