Юридичний словник. Нормативний акт– це прийнятий соціальним суб’єктом документальний акт, що характеризується соціальною (груповою) легітимністю та містить нормативні приписиНормативний акт – це прийнятий соціальним суб’єктом документальний акт, що характеризується соціальною (груповою) легітимністю та містить нормативні приписи для невизначеного кола суб’єктів. Соціальні норми – правила людського співжиття, що регулюють поведінку людей, зокрема відносини людей між собою. Норми моралі (етичні норми) – відносно стійкі уявлення людей про добро і зло. Мораль оцінює поведінку людини за допомогою понять «хороший» і «поганий». Норми моралі, як правило, незафіксовані документально, вони існують як ціннісні орієнтири у свідомості людей. Правові норми – загальнообов’язкові, формально визначені, установлені або офіційно визнані державою і забезпечені її примусовою силою правила поведінки. Релігійні норми – правила поведінки віруючих людей, що склалися на основі уявлення людей про Бога і бажану його поведінку. Корпоративні норми – це правила поведінки, що створюються в організованих співтовариствах, поширюються на його членів і направлені на забезпечення організації та функціонування цього співтовариства. Звичай – це правило поведінки, що історично склалося, увійшло до звички в результаті багатократного повторення і через це стало регулятором суспільних відносин. Естетичні норми – відносно мінливі уявлення людей про прекрасне і потворне, відповідно до яких люди слідують моді, обирають певний стиль і манери поведінки. Тести для самоконтролю 1. Охарактеризуйте співвідношення соціальних норм та норм права: а) поняття правових норм та соціальних збігаються; б) поняття соціальної норми є більш широким, норми права – це різновид соціальних норм; в) соціальна норма є різновидом правової норми; г) кожна соціальна норма є правовою, але не кожна правова норма є соціальною.
2. Правила поводження з технічними та природними об’єктами – це: а) соціальні норми; б) корпоративні норми; в) технічні норми; г) природні норми.
3. Ознаки соціальних норм: а) є типовою моделлю поведінки людей; б) мають загальний характер; в) забезпечуються певними засобами дії; г) усі перелічені. 4. Норми моралі – це: а) правила поведінки людей у суспільстві, що ґрунтуються на уявленні людей про добро та зло; б) правила поведінки, що ґрунтуються на релігії; в) правила буденної поведінки, що склалися стихійно в результаті багаторазового повторення; г) норми громадських організацій.
5. Корпоративні норми – це: а) правила поведінки в суспільстві, що склалися стихійно в результаті багаторазового повторення; б) загальнообов’язкові, формально визначені, установлені або санкціоновані державою правила поведінки; в) норми об’єднань громадян; г) норми-уявлення про зовнішній вигляд юриста. 6. Ознака права, що відрізняє його від інших соціальних норм соціально неоднорідного суспільства: а) не розмежовує права і обов'язки; б) установлюється державою; в) виражає волю всіх членів суспільства; г) виражає волю керівної частини населення; д) забезпечується звичкою, громадською думкою. 7. Ознака права, що відрізняє його від соціальних норм первісного суспільства: а) не розмежовуються права і обов'язки; б) забезпечується державою; в) забезпечується звичкою; г) існує у свідомості людей; д) виражає волю всіх членів суспільства.
8. Норма права — це: а) установлене або санкціоноване державою, загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що забезпечується силою державного примусу та визначає права й обов'язки осіб; б) правило поведінки, що склалося в суспільстві, і відбиває уявлення людей про честь і гідність, добро та зло, про справедливість, кривду, що охороняється силою суспільної думки; в) правило поведінки, що склалося в суспільстві в результаті багаторазового повторення, дотримується в силу звички; г) правило поведінки, що встановлюється громадськими організаціями й охороняється за допомогою заходів суспільного впливу, передбачених статутом громадської організації; д) нормативно-правовий акт, прийнятий вищим представницьким органом держави в особливому законодавчому порядку, що має найвищу юридичну силу й регулює найважливіші, з точки зору інтересів та потреб населення, суспільні відносини. 9. Норми-звичаї — це: а) правила, що забезпечуються силою державного примусу; б) правила поведінки, що ґрунтуються на розумінні понять добра і зла, обов'язку, справедливості; в) правила поведінки, що склалися історично, закріпилися в суспільній практиці в результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду суспільних відносин; г) норми різних об'єднань та спілок.
10. Естетичні норми — це: а) норми різних об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій; б) відносно мінливі уявлення людей про прекрасне і потворне; в) правила буденної поведінки, що стихійно склалися і передавались з покоління в покоління; г) загальнообов’язкові правила фізичної поведінки загального характеру.
11. Правила людського співжиття, що регулюють поведінку людей, - це: а) моральні норми; б) соціальні норми; в) релігійні норми; г) суб’єктивне право.
12. Головні регулятори поведінки людей: а) правові і релігійні норми; б) правові і моральні норми; в) корпоративні і емпіричні норми; г) правовий звичай і традиції.
13. Норми, що містяться у програмних документах партій, виборчих блоків, громадських рухів, – це: а) норми моралі; б) технічні норми; в) політичні норми; г) корпоративні норми. 14. Загальнообов'язкове, формально визначене, установлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки – це: а) моральна норма; б) корпоративна норма; в) релігійна норма; г) правова норма.
Література 1. Берман Г.Дж. Вера и закон: Примирение права и религии. – М.: Ad marginem, 1999. – 431 с. 2. Бірюкова А. Співвідношення звичаю та закону: історичний аналіз // Право України. – 2008. - № 3. – С.41 – 44. 3. Жуков К.С., Карнышев А.Д. Нормы в политике: психология их освоения и реализации // Сибирский Юридический Вестник. - 2004. - № 1. (находится на сайте www.law.edu.ru) 4. Лукашева Е.А. Политика, право, мораль. – М.: Наука, 1986. – 264 с. 5. Матузов Н. И. Право в системе социальных норм //Правоведение. – 1996. – № 2. – С. 144-157. 6. Мингазов, Л.Х. Эффективность норм международного права /Науч. ред. Ю. Я.Баскин. - Казань: Изд-во Казанок. ун-та, 1990. - 207 с. 7. Пеньков Е.М. Социальные нормы - регуляторы поведения личности: Некоторые вопросы методологии и теории. – М.: Мысль, 1972. – 198 с. 8. Плахов В.Д. Социальные нормы и девиантное поведение //Юридическая мысль. - 2002. - № 2. - С. 91-104. 9. Плахов В.Д. Социальные нормы: Философские основания общей теории. – М.: Наука, 1985. -182 с. 10. Селиванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. – 2000. – № 10. – С. 10-20. 11. Скрипнюк О., Селіванов В. Методологічні проблеми взаємозв‘язку права і політики // Право України. – 2008. - № 1. – С.14 – 22. 12. Сорокин П.А. Право, мораль и политика в социологизированной юрисдикции // Право и политика. - 2000. - № 2. 13.Харт Г.Л.А. Позитивизм и разграничение права и морали: Пер с англ.// Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 104-136. 14. Хархаліс У.М. Звичай, традиція, обряд, ритуал як форми відображення суспільних відносин// Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2004. - № 44 (http: //filosof.com.ua/Jornel/M_44/ Harhalis.htm). 15. Чечина Н.А. Нормы советского гражданского процессуального права и нормы морали //Правоведение. - 1970. - № 5. - С. 68-74.
|