Малюнок 18 Конфлікт

 

Мал. 18 Конфлікт

 

 

С.: Я намалювала конфлікт між добром і злом. Я - це білий лебідь, а чорний коршун (чи лебідь) - чоловік.

П.: Добро - ближче до " утроби", адже вода за архетипами символ утроби. Білий лебідь - це символ жіночості, материнського тепла. Чоловік- " коршун" несе загрозу. Гіпотеза, що смерть батька обумовила почуття провини.

С.: (Плаче): Так. Лише зараз це усвідомлюю.

Аналітико-корекційний коментар. Психоаналіз комплексу тематичних малюнків С. засвідчує, що за емотивним ставленням до зображуваного змісту (таке ставлення екстраполюється і на життєві ситуації) криються значущі переживання і почуття дитинства, що пов’язані з близькими людьми і внаслідок їх табуйованості піддались витісненню. Протагоніст немає змоги самостійно пізнати логіку власного несвідомого, оскільки остання формувалася позадосвідним шляхом, а в її основі нерідко лежить притяжіння едіпового характеру. У процесі психокорекційної роботи з використанням комплексу тематичних малюнків професійний і об’єктивний аналіз психолога-фахівця дозволяє протагоністу побачити цілісну картину власної психічної організації, що нівелює емоційну напруженість та відкриває можливості звільнення від викривлень у сприйнятті об’єктивної реальності. У ході психокорекційного діалогу з автором інтерпретується символіка, яка детермінується неповторним життєвим досвідом та значущими переживаннями дитинства.

Психоаналіз комплексу малюнків С. засвідчив наявність особистісної проблеми та внутрішнього конфлікту, що грунтується на неусвідомлюваних внутрішніх суперечностях психіки. Особистісна проблема С. обумовлена Едиповою залежністю, що породжувала драматичні переживання дитинства, пов’язаними з розлученням батьків. У процесі аналізу з’ясувалося, що С. навантажена амбівалентними почуттями до батьків: почуття любові до батька поєднується з відчуженням його чоловічих якостей. Значимість батька виявляється по опосередкованих показниках: почуття жалю до нього, бажання бути з ним. Внутрішній світ батька, його потреби та інтереси виявляються закритими для автора малюнків, оскільки сприйняття його відбувається через призму бачення матері, яка має певне негативне ставлення до чоловіка. Неусвідомлене бажання єднатися з батьком розв’язується через ідентифікацію з матір’ю, яка породжує залежність сприйняття батька С. від ставлення матері - через негатив, хоча внутрішньо С. не приймає даний факт. До матері також породжується подвійне ставлення: любов, бажання її підтримки і одночасно - почуття конкуренції, прагнення перевершувати її по жіночих параметрах. Конкуренція з матір’ю особливо випукло у С. проявляється на фоні власної сім’ї та стосунків з чоловіком, що засвідчує критичне ставлення С. до матері. Обмеження матір’ю свободи С. породжує тенденцію до обмеження автором свободи власного чоловіка і одночасно - бажання незалежності, самостійності, що породжує почуття меншовартості (мал. 2 " Як мене бачать батьки і я сама себе" - прагнення стати квіткою-сонцем і страх втратити зв’язок з матір’ю).

Стосунки з заміщуючим об’єктом - власним чоловіком виявляються навантаженими проблематикою С., яка залежна від батьківської сім’ї. Оскільки у С. існує притяжіння до батька Едипового порядку, на яке існує табу, то психіка розв’язує дану проблему через платонічний аспект - шляхом втілення в себе чоловічих рис (мал. 3 " Сім’я зараз. Ідеальна сім’я", на якому зображені руки - чоловічі фалічні символи). Завдяки такому втіленню психіка за захисною канвою відчуває бажану психологічну силу. Відбувається змагання по силі (мал. Д. 4 " Людина, яку я люблю. Мій сексуальний партнер" - автор привносить всупереч зображенню ще один образ в малюнок). Прагнення отримати перемогу над чоловіком реалізується через деструктивні параметри - провокування конфліктних ситуацій. Така тенденція зумовлюється неусвідомлюваним бажанням звільнитися від почуття меншовартості, яке автор винесла з батьківської сім’ї, навантажившись едіповою ситуацією та певним типом об’єктних відношень - страху втрати близьких людей, зокрема, батька. Це оживає у актуальній ситуації - за страхом втрати (розлучення батьків у дитинстві, смерть батька) приховується тенденція до самопокарання та почуття провини перед батьком.

Тенденція до відчуження чоловічого образу та ідеалізація власного " Я" породжує тенденцію до підкорення інших людей (зокрема, власного чоловіка). Бажані психологічні риси С. черпає від матері (мал. 7 " Я - реальна, я - ідеальна" - ідеал " Я" навантажений рисами матері). Едипова ситуація розв’язується через конкуренцію з чоловіком по чоловічих рисах. Притяжіння до батька породжує суперечливі тенденції психіки: реалізувати чоловічу силу і бути привабливою жінкою (мал. 7); бажання реалізації чуттєвості та усічення інтимних контактів; бажання відчувати підтримку і прагнення до свободи, незалежності (мал. 4). Такі суперечності породжують неможливість налагодження гармонійних стосунків і невідповідність власних цілей та засобів їх реалізації: просування до бажаного ідеалу " Я" парадоксально реалізується через руйнування стосунків. Це породжує тенденцію до самотності - почуття, що психологічно єднає з батьком, який відчував самотність у стосунках з матір’ю. У цьому виражається і тенденція до самопокарання та саморуйнування. Психологічне єднання з батьком відбувається через переживання драматичних ситуацій та через агресивні почуття. Останні, від’єднуючись від первинного лібідіозного об’єкту, мають вияв у актуальній ситуації взаємодії (мал. 17 " Людина, яку я боюсь"). Це спричинює тенденцію " до психологічної імпотенції" (мал. 9; 10; 11) та відчуження і осуд себе (мал. 15; 16; 17; 18). Психокорекційний процес дозволив С. усвідомити амбівалентні почуття до батьків та особистісну проблему, породжену едіповою ситуацією, що розкриває можливості вивільнення конструктивного потенціалу та гармонізації свідомої та несвідомої сфер психіки. Глибиннопсихологічне пізнання у поєднанні із розвитком навичок самоаналізу та самокорекції дозволяє реалізувати тенденцію до просоціального ідеалу у професійній діяльності.