Тестові завдання. 1. Території пріоритетного розвитку – це:
1. Території пріоритетного розвитку – це: 1) території, на яких відносно низький рівень податків та діють податкові пільги, які відсутні в інших місцях; 2) території, на яких склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, існує незадовільний стан зайнятості населення, введений спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць; 3) частина території України, на якій встановлені та діють спеціальний правовий режим економічної діяльності, та порядок застосування чинного законодавства України.
2. Офшорними зонами є: 1) країни (території) з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певним рівнем банківської та комерційної секретності, мінімальною або повною відсутністю резервних вимог центрального банку чи обмежень по конвертованості валюти. Крім того, більшість офшорних зон має відносно прості вимоги по ліцензуванню і регулюванню фінансових компаній та інших фірм; 2) частина території країни, на якій товари розглядаються як об’єкти, що знаходяться за межами митної території, і не підлягають звичайному митному контролю та оподаткуванню.
3. Які риси притаманні офшорним центрам? 1) високий рівень оподаткування; 2) політична стабільність у країні; 3) можливість ухилення від податків; 4) відсутність валютних обмежень; 5) сувора банківська таємниця.
4. Які стратегічні цілі переслідує держава, створюючи офшорну зону: 1) економічні; 2) соціальні; 3) політичні; 4) науково-технічні. 5. Економічні цілі передбачають: 1)прискорення розвитку країни в цілому чи конкретної території в її складі; 2) підвищення зайнятості та рівня доходів населення, створення висококваліфікованої робочої сили за рахунок вивчення і впровадження на практиці світового досвіду в сфері організації, управління, фінансів; 3) залучення іноземних інвестицій, зростання валютних надходжень в економіку всієї країни або її окремого регіону від реєстраційних зборів.
6. Вільні економічні зони утворюються: 1) на території в адміністративних межах районів, міст чи областей; 2) на відносно невеликій, штучно обмеженій території в своїй державі; 3) за межами своєї держави. 7. Спеціальна (вільна) економічна зона – це: 1) частина території України, на якій створюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок використання та дії законодавства України, включаючи й можливість запровадження пільгових митних, податкових, валютно-фінансових та інших умов підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів; 2) частина території країни, на якій товари розглядаються як об’єкти, що знаходяться за межами митної території, і не підлягають звичайному митному контролю та оподаткуванню; 3) спеціальні режими господарювання в окремих галузях народного господарства.
8. Головні завдання, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ: 1) економічні; 2) соціальні; 3) політичні; 4) науково-технічні. 9. До науково-технічних завдань, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ відносять: 1) залучення передових зарубіжних та вітчизняних технологій; 2) насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами народного споживання і, відповідно, - задоволення потреб населення в таких товарах; 3) залучення зарубіжних вчених та висококваліфікованих фахівців; 4) виховання культури менеджменту, зорієнтованої на світові стандарти технології управління.
10. До соціальних завдань, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ відносять: 1) підвищення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць; 2) розвиток інноваційної діяльності, прискорення процесу запровадження інновацій, реалізації інноваційних проектів; 3) використання переваг міжнародного географічного розподілу праці та міжнародного обігу капіталів для розширення експорту готових виробів, раціонального імпорту, створення імпортозамінного механізму виробництва; 4) підвищення ефективності використання потужностей та інфраструктури промислових комплексів. 11. До економічних завдань, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ відносять: 1) залучення національного та іноземного капіталу завдяки застосуванню спеціальних пільг економічного характеру, стабільності законодавчої базі, спрощенню відповідних організаційних процедур; 2) створення прошарку висококваліфікованих фахівців на основі опанування та застосування світового досвіду у сфері організації, управління та фінансів; 3) посилення конкуренції у сфері зовнішньоекономічної діяльності завдяки можливості участі в ній всім суб'єктам господарювання ВЕЗ; 4) зростання валютних надходжень у бюджет країни та регіонів).
12. Які фактори розміщення враховуються при створенні вільних економічних зон : 1) забезпеченість об’єктами виробничої та соціальної інфраструктури згідно з міжнародними стандартами; 2) розвинена система комунікацій, розгалужена транспортна мережа; 3) територіальна обмеженість ВЕЗ; 4) відсутність екологічних обмежень щодо створення ВЕЗ.
13. У чому полягає прямий ефект, який досягається при створенні ВЕЗ: 1) у вигляді залучення додаткових іноземних інвестицій, збільшення податкових надходжень, зберіганні та модернізації існуючих і утворенні нових робочих місць, росту рівня зайнятості населення та його доходів тощо; 2) як наслідок активізації підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, технологічного впливу, сприяння структурній перебудові господарства регіону розташування ВЕЗ. 14. Зовнішньоторговельна зона – це: 1)частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням; 2) частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва; 15. Науково-технічна зона – це: 1) частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням; 2) частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва; 16. Туристсько-рекреаційна зона – це: 1) частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням; 2) частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва;
17. Банківсько-страхова (офшорна) зона – це: 1) частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням; 2) частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва;
18. Зона прикордонної торгівлі – це: 1) частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням; 2) частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі;
|
