Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
Базування авіації – це розміщення авіаційних частин на аеродромах, яке забезпечує необхідні умови для підтримки постійної бойової готовності та ведення бойових дій. Базування бригади(ескадрильї) на цих аеродромах має забезпечити: · швидке приведення їх в бойову готовність; · розосереджене та укрите розміщення літаків (вертольотів) та швидке вирулювання їх для зльоту (підльоту); · можливість зльоту літаків при виході з строю ЗПС; · укрите розміщення особового складу, техніки, пунктів та засобів управління, запасів пального та боєприпасів; · зручність підвозу та зберігання матеріальних засобів; · гарні санітарно-епідеміологічні умови в районі аеродрому. Таким чином, базування авіаційних частин, з одного боку має задовольняти вимогам високої бойової готовності, а з другого – забезпечувати живучість і боєздатність авіаційних частин в ході бойових дій в умовах нанесення противником ударів по аеродромам. Авіаційна бригада в мирний час дислокується на аеродромі постійного базування. За авбр закріплюються оперативні аеродроми (аеродроми розосередження). Аеродроми розосередження займаються авіаційними частинами за особливим розпорядженням в умовах реальної загрози розв’язання війни і можливого нанесення противником ударів по аеродрому постійного базування. Для аеродромів розосередження можуть бути використані цивільні аеродроми, польові аеродроми та ділянки автострад. У воєнний час авіаційній бригаді виділяється один-два основних аеродроми. У ході бойових дій на певний проміжок часу можуть бути виділені такі аеродроми: запасний, маневру, взаємодії, підскоку, засади, дозаправки, а для транспортної та армійської авіації також навантаження(розвантаження) військ, техніки та матеріальних засобів. Після виділення бригади аеродромів розосередження з авіаційними частинами, дислокованими на них, складається план спільного використання аеродрому. За правильну експлуатацію аеродрому відповідають командир авіаційної частини, яка базується на ньому. За підтримання аеродрому в постійній експлуатаційній готовності для забезпечення польотів авіаційною бригадою в мирний час та проведенні бойових дій, забезпечення підготовки ЛА для польотів відповідає командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення. Базування армійської авіації має свої особливості: в мирний час вертолітні бригади і ескадрильї базуються на аеродромах постійного базування. При приведені військ в бойову готовність при реальній можливості розв’язання воєнних дій і в ході виконання бойових завдань вертолітній бригаді виділяється основний і запасний райони базування, вертолітній ескадрильї площадку базування. Вертолітні бригади в районах базування розташовуються поескадрильно на двох чотирьох майданчиках на відстані 10-15 км. одна від одної в смузі бойових дій загальновійськового з’єднання. Крім того в смугах бойових дій мотопіхотних і танкових дивізій першого ешелону військ противника створюються майданчики підскоку і організовуються засади на напрямках припустимого руху противника. Майданчики підскоку віддалені від лінії бойового зіткнення на 10-20 км., а засади від припустимого місця атаки цілей на 2-6 км. Базування авіації здійснюється ешелонами. В оборонних операціях аеродроми базування авіації розташовуються більш глибоко в тилу, а у ході наступальних дій СВ аеродромі базування авіації можуть призначатися на 20-50км ближче від лінії бойового зіткнення ніж в обороні. Так, в обороні аеродрому і майданчики базування, як правило, призначаються: для армійської авіації не ближче 50км.; для винищувачів та літаків - штурмовиків не ближче 100-150 км.; розвідникам не ближче 150 км.; бомбардувальникам - не ближче 200 км. від лінії бойового зіткнення. Частини військово-транспортної авіації базуються на аеродромах, які знаходяться на більшій відстані від лінії бойового здійснення(300-500км) з противником. Такі нормативні відстані базування різних родів авіації дозволяють забезпечити своєчасне виконання бойових завдань авіаційними підрозділами та частинами і створити мінімально можливу уразливість від засобів ураження, що застосовуються противником по аеродромам. Для базування авіаційних з’єднань призначається аеродромний вузол, який включає основні аеродроми бригад і удавані аеродроми, зв’язані між собою лініями зв’язку та шляхами сполучення. В реальних умовах бойових дій нормативні відстані та виділення основних аеродромів кожній бригаді може бути не завжди реалізоване. Все буде визначатися станом і наявності аеродромів, можливістю доставки на них матеріальних засобів та боєприпасів, природно-кліматичними умовами. Гостро постає питання відновлення аеродромів, будівництва польових аеродромів та площадок. В теперішній час всі авіаційні частини базуються на постійних аеродромах, які дозволяють успішно виконувати з них бойові завдання початкового періоду війни.
|