Студопедия — Порядок виконання роботи. Спочатку звернемо вашу увагу на те, що визначення координат складається з трьох послідовних процесів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порядок виконання роботи. Спочатку звернемо вашу увагу на те, що визначення координат складається з трьох послідовних процесів






Спочатку звернемо вашу увагу на те, що визначення координат складається з трьох послідовних процесів.

По- перше, слід встановити тахеометр на станції, з якої будете вести спостереження, і відбивач на точці з відомими координатами, або хоча б відомим дирекцій ним кутом напрямку на цю точку (точку орієнтування). Привести прилади в робоче положення, навести зорову трубу на точку орієнтування.

 

Рисунок 26.1 – Визначення просторових координат

 

По -друге, ввести дані про координати станції спостереження і точки орієнтування (або хоча б дирекційний кут орієнтирного напрямку). Ще раз відмітимо, що зорова труба повинна бути наведена на точку орієнтування в момент введення даних про цю точку.

Після цього приступаємо безпосередньо до визначення координат точок, встановлюючи на них відбивач і наводячи на них зорову трубу. Для цього:

1 Встановлюємо прилад на штативі і приводимо вертикальну вісь в прямовисне положення за допомогою рівня, як у оптичного теодоліта. Вставляємо елемент живлення в акумуляторний блок (детальніше див. підрозділ 23.1) Вимірюємо висоту інструмента за допомогою рулетки, як це зображено на рис..26.2.

2 Встановлюємо заводські установки, натискаючи разом службові клавіші { F4}, {BS} і { On} (детальніше див. розділ 22.3, 22.4, 22.5 і 22.6.)

Рисунок 26.2 – Вимірювання висоти приладу

3 Включаємо прилад. На дисплеї з’являється або статусне вікно (рис 23.3), або те вікно, яке було останнім в попередньому сеансі роботи з приладом. (Останній випадок буде в тому разі, коли в опції < Параметри приладу > значення параметру < Продолжение > встановлено на [ВКЛ]).

Рисунок 26.3 – Перша сторінка режиму вимірювань [ Р1]

4 Послідовно натискаючи клавішу {ESC} ми з будь- якого виду екрану переходимо до режиму [ Р1], вид екрану на рис. 26.4.

На першій сторінці режиму вимірювань [ Р1] натискаємо службову клавішу { F4} [КООРД]. У нас повинно з’явитися вікно < Координаты > (див. рис./26.5):

Рисунок 26.4 – Вікно < Координаты >

Вікно < Координаты > має такі опції:

- Ориент. станции:

- Наблюдения;

- Дальномер

Виділяємо за допомогою навігаційних клавіш { } опцію < Ориент. станции>. Коли дана опція буде виділена натискаємо { ENTER }. Повинно з’явитись вікно < Ориент. станции> див. рис. 26.6

 

Рисунок 26.5 – Вікно < Ориент. станции>

5 Знову за допомогою навігаційних клавіш { } виділяємо опцію < Координаты станц>;. і натискаємо { ENTER }. У нас з’являється вікно у якому потрібно ввести дані про станцію на якій ви знаходитесь (просторові координати Х0, Y0, Н0), висоту інструменту та висоту відбивача (див. рис..25.7).

Рисунок 26.6 – Вікно вводу даних про станцію

6 Натискаємо службову клавішу { F3} [РЕДАКТ], матимемо змогу вводити дані, які були перелічені вище. Наведемо приклад. Нехай прилад знаходиться на пункті з координатами Х=111, 000 м, Y=111, 000 м, Н=111, 000 м. Висота приладу – I = 1, 000 м, а висота відбивача на точці навведення v=1, 000 м. За допомогою службових клавіш { F1}, { F2}, {F3} і { F4} і клавішою [ FUNC] вводимо Х0, Y0, Н0. Потрібно зауважити, що перехід до вводу кожного наступного виду даних виконуємо за допомогою навігаційних клавіш { }, або { ENTER }. Коли дана опція буде виділена, тільки тоді можна вводити дані про неї. Якщо ви ввели не те значення і хочете виправити, то потрібно використовувати клавішу { ESC}, або знову ж таки виділити дану опцію за допомогою навігаційних клавіш { }. Після вводу координат відповідно вводимо дані про висоту інструмента і відбивача, так як це зображено на рис..25.6. Коли введені усі дані, натискаємо { ENTER }, повинно з’явитись вікно зображене на рис. 26.8.

Рисунок 26.7 – Вікно введених даних про станцію

7 Натискаємо службову клавішу { F4} [ДА], дані про станціюзаписуються в память і автоматично повертаємося до попереднього виду екрану (рис..26.5). Приступаємо до процесу введення даних про точку орієнтування. За допомогою навігаційних клавіш { } знову виділяємо опцію < Ориент-ние> і натискаємо { ENTER }. У нас з’явиться вікно, де зображені опції: Угол, і Коорд.

Рисунок 26.8 – Вікно орієнтування станції

8 Вибравши опцію Угол, переходимо до вікна < Ориентирование>, зображеного на рис. 26.10.

Рисунок 26.9 – Вікно орієнтування станції

9 В цьому вікні вже буде відображено значення виміряного вертикального кута Z і напрямку ГУп точки, на яку наведено зорову трубу в режимі реального часу (в нашому випадку, це повинна обов’язково бути точка орієнтування). Якщо ми вирахували попередньо значення дирекційного кута напрямку на точку орієнтування, то ми вводимо значення дирекційного кута у виділеному на рис..26.10 діапазоні. Для цього натискаємо службову клавішу { F3} [РЕДАКТ], і за допомогою службових клавіш { F1}, { F2}, {F3} і { F4}, і клавішою [ FUNC] вводимо відповідне значення дирекційнийного кута. Слід зауважити, що після вводу градусів (˚) потрібно ставити крапку, а далі вводимо без розділових знаків і натискаємо { ENTER}. Коли дирекційний кут введено, підтверджуємо це за допомогою службової клавіші { F4}, що відповідає програмній клавіші [ ДА ]. Автоматично повертаємось до попереднього виду екрану (рис..26.9). Якщо у нас немає даних про дирекційний кут напрямку, на який орієнтуємось на станції, то слід ввести дані про координати точки орієнтування, і тахеометр автоматично визначить дирекційний кут орієнтирного напрямку. Для цього за допомогою навігаційних клавіш { } виділяємо опцію < Ориент-ние> і натискаємо { ENTER }. У нас з’явиться вікно, де зображені опції: Угол, і Коорд,

 

 

Рисунок 26.10 – Вікна орієнтування станції із введеним дирекцій ним кутом

 

як і в попередньому випадку. Якщо нам відомі координати точки орієнтування, то вводимо їх.

Знову за допомогою навігаційних клавіш { } виділяємо опцію < Коорд > і натискаємо { ENTER }.

Рисунок 26.11 – Вікна орієнтування станції вводу координат.

9 Аналогічно вводимо координати точки наведення (див пункт 6).

Рисунок 26.12 – Вікно введення даних для точки наведення

10 Після введення координат за допомогою службової клавіші { F4}, що відповідає програмній клавіші [ ДА ], підтверджуємо дану команду і у нас автоматично з’являється вікно орієнтування із значеннями горизонтального, вертикального та обчисленого дирекційного кута напрямку на точку орієнтування, зображене на рис. 26.12. Натискаємо службову клавішу { F4}, що відповідає програмній клавіші [ ДА ] і повертаємося до попереднього виду екрану (рис..26.9).

Зауваження: Якщо ви попередньо орієнтували тахеометр на станції за дирекцій ним кутом (пункт 9, рис. 26.11), а після цього виконали орієнтування, вводячи координати точки на якій встановлено відбивач, то навіть якщо введене безпосередньо значення дирекційного кута не відповідає введеним координатам, тахеометр буде зорієнтованим на станції за останніми введеними координатами.

 

Рисунок 26.13 – Вікна орієнтування

11 Визначення просторових координат.

Встановлюємо відбивач на точці, координати якої слід визначити (на основі попередньо введених значень координат станції і точки орієнтування).

Рисунок 26.15 – Визначення просторових координат

 

Координати точки на якій встановлено відбивач обчислюють за формулами:

Координата Х1= Х0+S*sinZ*cosAz

Координата Y1= Y0+S*sinZ*sinAz

Координата H1= H0+S*cosZ+ВИ-ВЦ,

де

Х0 - координата Х станції спостереження;

Y0- координата Y станції спостереження;

H0 - висота станції спостереження;

S - нахилена відстань;

Z - зенітна відстань;

Az - дирекційний кут;

Ві - висота інструмента;

Вц - висота відбивача.

 

12 Для того щоб розпочати процес безпосереднього визначення просторових координат, необхідно за допопогою службової клавіші {ESC}, повернутись до виду екрану, який зображений на рис.. 26.5. Далі за допомогою навігаційних клавіш { } виділити опцію < Наблюдения > і натиснути { ENTER }.

Рисунок 26.16 – Вікно < Наблюдения >

 

Потрібно зауважити, що нам необхідно задати тип відбивача, на який відбувається наведення зорової труби. Нагадаємо, що це можна виконати за допомогою службової клавіші { SFT}.

Після натиснення службової клавіші { ENTER } почнеться процес взяття відліку, який супроводжується звуковими сигналами. Коли відлік буде взято і висвітлено на екрані тахеометра, натискаємо службову клавішу {F4}, що відповідає програмній клавіші {СТОП}. З’ явиться вікно із значеннями виміряних координат точки, на яку наведено зорову трубу, та значеннями вертикального та горизонтального кутів.

Рисунок 26.17 – Вікна обчислених координат

14 Далі натискаємо службову клавішу {F4} [ЗАП]. З’ явиться вікно, де ми вводимо код і номер точки. (див. рис. 26.15)

Рисунок 26.18 – Вікно вводу коду та номера точки

 

Для цього за допомогою навігаційних клавіш { } виділяємо опцію < Код >. Використовуючи службову клавішу {F4} [РЕДАКТ], записуємо той код, який встановлено для запису даних про точки такого типу (наприклад, кришки каналізаційних колодязів, тощо). Слід зауважити, що вибір потрібного символа виконується через службові клавіші {FUNC} і {SFT}. Після вводу відповідного коду даного об’єкта (на якому стоїть відбивач) натискаємо { ENTER }. Далі за допомогою навігаційних клавіш { } виділяємо опцію < Т. >, що означає номер точки. Аналогічно, як і для вводу опції < Код >, записуємо назву точки, якщо автоматична послідовна нумерація точок нас не влаштовує.

15 Після виконаних дій переходимо до вимірювання координат наступних точок повторюючи пункти 13-15.

 

Контрольні запитання

1 З яких трьох процесі складається робота з визначення координат?

2 До якого виду екрану ми повинні перейти на початку вимірів координат, за допомогою якої клавіші?

3 З якого вікна і як можна перейти до вікна координати, при координатних вимірах?

4 Які опції наявні в вікні Координати?

5 З якого вікна і як перейти до вікна Ориєнтироание станции?

6 Які опції слід вибрати і яку клавішу слід натиснути, щоб у вікні Ориєнтироание станции почати вводити координати?

7 За допомогою яких клавіш і як вводяться значення координат станції?

8 Які значення вводять після вибору опції Координати станції?

9 В якому вікні і як активізувати опцію введення даних про точку орієнтування?

10 Які дані будуть відображатися в відкритому вікні після вибору опції Угол?

11 Які правила введення значення дирекційного кута орієнтирного напрямку?

12 Якщо нам відомі координати точки, на яку орієнтуємо тахеометр на станції, як ввести ці дані в пам’ять?

13 Якщо ви ввели значення дирекційного кута орієнтирного напрямку і потім значення координат точки орієнтування, які дані будуть занесені в пам’ять?

14 Як розпочати процес визначення просторових координат пікетів на станції?

15 За допомогою якої службової клавіші встановлюють тип відбивача?

16 Як занести в пам’ять дані про виміряні координати, які ще дані про пікет слід занести при цьому?

17 Які службові клавіші використовують при виборі потрібного символу кода пікета?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 27. ПЕРЕДАЧА ДАНИХ НА КОМПЮТЕР З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ BLUETOOTH

Мета роботи: н авчитись, використовуючи Bluetooth та ПК, передавати дані із електронного тахеометра на ПК для їх подальшого опрацювання.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 808. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия