Лабораторна робота № 5. Мета роботи – визначення втрат руди на лежачому боці покладу після випуску обваленої стелини при камерних системах розробки

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ РУДИ НА ЛЕЖАЧОМУ БОЦІ ПРИ ВИПУСКУ ОБВАЛЕНОЇ СТЕЛИНИ КАМЕР

 

Мета роботи – визначення втрат руди на лежачому боці покладу після випуску обваленої стелини при камерних системах розробки.

1. Теоретичні положення

При розробці родовищ системами з відкритим очисним простором стелини камер обвалюють, як правило, масовим підриванням глибоких свердловин. Подрібнена руда під спільною дією сил вибуху, тяжіння і тиску налягаючих порід падає вниз. Досягнувши лежачого боку, руда частково встигає скотитися по ньому на горизонтальне днище, але значна кількість її залишається на лежачому боці під налягаючими породами.

Втрати руди при випуску обваленої стелини під налягаючими породами (рис. 5.1) залежать, головним чином, від:

гірничо-геологічних факторів – потужності родовища М, кута падіння рудного покладу a, гіпсометрії поверхні лежачого боку;

гірничо-технічних факторів – висоти підповерху (поверху) Н, відстані між випускними воронками днища блоку L, товщини стелини h_п і способу її обвалення.

Відносні втрати руди на лежачому боці П_лб можна визначити за формулою

П_лб =100 S_лб/S_п, % (5.1)

де S_л – експериментально встановлена площа гребенів втраченої на лежачому боці руди; S_п=h_пМ – площа вертикального перетину стелини камери.

Відносні втрати руди на днищі блоку визначають із виразу

П_дн =100 S_дн/S_п, % (5.2)

де S_дн – експериментально встановлена площа гребенів втраченої руди на днищі блока.

Загальні втрати дорівнюють сумі втрат на лежачому боці та днищі блока і визначаються за формулою

П=П_лб+П_дн. (5.3)

 

Рис. 5.1. Схема розташування руди на лежачому боці покладу при обваленні стелини камер: а – до обвалення, б – після обвалення стелини, в – після випуску обваленої руди

– руда; – пуста порода; –камера