Види витрат на виробництво

 

Вивчаючи витрати та їх облік, слід сказати, що накопичення витрат формується у розрізі відповідних статей. Обліковують витрати згідно статей калькуляції, згідно міс ць їх використання за видами продукції. Такий облік дає можливість керівнику під приємства зібрати достатній обсяг інформації для прийняття управлінських рішень.

Якщо для ведення БО витрат, використовується комп’ютерна програма, то цей об лік ведеться з розгалуженнями аналітичного обліку та іншою додатковою інформа цією, яка використовується для складання звітності. Тому непотрібно окремо, як при ручному способі формувати і складати кожний вид звітності, а просто необхідно згрупувати показники найбільш зручним чином для керівників.

Комп’ютеризація обліку витрат на виробництві охоплює широке коло трудомістких операцій. До таких операцій відносять:

1.Групування виробничих витрат за напрямами витрачення;

2.Визначення планової і фактичної собівартості продукції;

3.Визначити собівартість напівфабрикатів і незавершеного виробництва;

4.Облік відхилень від норм витрат;

5.Зведений облік витрат на виробництві;

6.Відображення на рахунку синтетичного обліку кореспонденції рахунків;

Специфікою комп’ютеризації обліку витрат на виробництві є те, що тут значною мірою використані дані отримані на інших ділянках механізації обліку (оплата праці, ТМЦ, необоротні активи). Механізація обліку витрат на виробництві включає 3 взає мопов’язані ділянки роботи:

1.Оперативний облік витрат на виробничий рух деталей, напівфабрикатів і незаве ршене виробництво;

2.Зведений облік витрат на виробництві і визначення собівартості всієї продукції;

3.Складання звітних калькуляцій за видами виробів;

Отже, комп’ютеризацію обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат на виробництво, який полягає у щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництві та результатами їх використання.

Такий контроль забезпечується організацією достовірного обліку, руху деталей у виробництві та їх залишків у незавершеному виробництві.

У типовій конфігурації можуть бути реалізовані різні варіанти обліку витрат під приємства:

1.З використанням рахунків класу 8-;

2.З використанням рахунку класу 8;

3.З використанням рахунку класу 9.

Згідно програми 1С Бухгалтерія, до варіанту 1 відносять такі дії або таку послідо вність дій:

1.Введення обліку витрат по рахунку класу 8;

2.Введення наприкінці місяця документ “Финансовые результаты” із ознакою “Закры тие елементов расходов”;

3.Введення документу “Финансовые результаты”, але із ознакою “Закрытие общепро извоственых росходах”;

4.Формування фактичної калькуляції;

5.Введення документу “Финансовые результаты” з ознакою Оприделение финансо вых результатов.

Згідно програми 1С Бухгалтерія, до варіанту 2 відносять такі дії або таку послідо вність дій:

1.Послідовність дій користувача така, як і при першому варіанті, але окрім того, що немає ознаки Закрытие опщепроизвоственых расходов, у формі елемента довідника Виды затрат закривається лише рахунок 23 “Виробництво”;

2.Облік витрат собівартості реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, відображення на відповідних субрахунках, рахунок 90”Собівартісь реалізації”;

Згідно програми 1С Бухгалтерія, до варіанту 3 відносять такі дії або таку послідо вність дій:

1.Послідовність дій користувача така ж, як і при першому варіанті;

2.У формі елементу довідника Виды затрат, як і при 2 варіанті рахунок для списання сум витрат по поточній статті є рахунок 23 “Виробництво”.

Типова конфігурація дозволяє автоматизувати облік руху виробничих запасів під приємства, процесу виробництва та оприбуткування готової продукції у відповідності з елементами:

· списання матеріалів виробництва;

· розрахункової і планової собівартості;

· на підставі вартості списання матеріалів;

· приблизної вартості інших витрат та оприбуткування продуктів за плановою собівартістю.

На цьому етапі можна розрахувати відпускну ціну з урахуванням податків, що будуть сплачені при продажі і норм рентабельності, яку потрібно одержувати.

Операції першого етапу реалізації документу, який називається калькуляція в мережі “Предворительная”.

Другий етап – це внесення інформація про незавершене виробництво, На цьому етапі вказуються суми витрат, що повинні включатися до собівартості, проводяться в конфігурації, передбачений документ ”Не завершенное произвоство ”.

Третій етап – це є розрахунок фактичної собівартості продукції на підставі реаль них даних про суму витрат і про незавершене виробництво. На цьому етапі формує ться фактична собівартість продукції і коригування бухгалтерської проводки. Викону ються за допомогою документу, який називається Калькуляція, але в режимі Оконча тельный, кожну планову калькуляцію необхідно закрити фактичною, для цього треба скористатися Введение на основание – Окончательная калькуляция, ведеться на підприємстві Предворительнй калькуляцыи або обробкою Создание окончательных калькуляций, в результаті виконання якої на підставі всіх незакритих планових каль куляцій будуть складені фактичні калькуляції.

2-3 етапи використовуються на прикінці місяця, коли суми додаткових витрат уже відомі, списані на рахунок 23.