Лекція 2. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВОПлан: 1. Предмет і завдання джерелознавства. 2. Основні види джерел історичного дослідження. 3. Загальні прийоми і методи дослідження історичних джерел. Характерні особливості дослідження писемних джерел.
Література: Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. Короткий курс. – К.: Рад. школа, 1963. – 208 с. Специальные исторические дисциплины. – К.: МО Украины, 1992. – 323 с. Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І.Н. Войцехівська (кер. кол. авт.), В.В. Томазов та ін. – К.: Либідь, 2008. – С. 173-180.
Предмет і завдання джерелознавства Історія людського суспільства вивчається на підставі фактів, зафіксованих в історичних джерелах, а також фактів сучасних, щоденного життя, на підставі уважного і глибокого вивчення процесів, що відбуваються в реальній дійсності. Розвиток історичної науки неможливий без знання джерел. Лише на підставі їх глибокого вивчення можна зрозуміти процес історичного розвитку в цілому, викласти ті або інші факти і події, дати їм певні характеристики, тобто створити повноцінні історичні праці. Тематика історичних досліджень, яка щороку розширюється, безперервне поповнення різних розділів історичної науки новими відомостями і джерелами, що вимагають наукового аналізу й критики з усією гостротою ставлять питання про прийоми і методи вивчення і використання цих матеріалів. Отже розвиток історичної науки вимагає збагачення фонду джерел і розвитку спеціальної наукової дисципліни, що встановлює прийоми і принципи їх вивчення і використання – джерелознавства. Предметом вивчення джерелознавства є історичні джерела, закономірності їх виникнення і відбиття в них об’єктивної дійсності. Історичні джерела – це пам’ятки того або іншого історичного періоду, які в тій або іншій формі фіксують історію людського суспільства, відбивають реальні явища суспільного життя. Незважаючи на виключно складну обстановку, в якій жили і створювали свою культуру український та інші народи, вони зусиллями своїх кращих представників змогли врятувати і зберегти величезну кількість документальних джерел. Завдяки праці і турботі російських, українських та інших вчених наша країна має по суті велику скарбницю рукописних та інших видів історичних джерел. Роботи по дослідженню й опису джерел висунули у ХІХ і на початку ХХ ст. ряд видатних фахівців, праці яких в цій галузі відомі усьому світові.
|
