Теми рефератів. 1. Різновиди неповних лексичних омонімів (омофони, омоформи, омографи)1. Різновиди неповних лексичних омонімів (омофони, Запитання та завдання для самоперевірки Що таке пароніми? Що таке лексичні омоніми? Яким чином можна з'ясувати значення омоніма? Питання 2. Словники паронімів та синонімів: правила користування Література: ЗО, 37 (додатково 31, 32, 35, 39, 41, 42).
Вивчення питання слід розпочати із з'ясування поняття " лексикографія". Лексикографія (з гр. lexikos - словниковий і grapho – пишу, наука, яка займається збиранням слів якої-небудь мови, їх систематизацією та укладанням словників. Щоб добре володіти мовою, потрібно мати великий запас слів і вміти правильно вживати їх, зважаючи на найтонші відтінки у значенні, тобто потрібно повністю володіти лексикою мови. При вивченні лексики велике значення мають словники. Словники відображають культуру мови народу і сприяють її нормалізації. Вони є багатим джерелом її вивчення, зокрема правил написання, вимови, добору слова. Видатний поет і вчений М. Рильський, підкреслюючи важливість словників, писав: Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля. Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. Словники поділяються на дві основні групи: словники енциклопедичні і словники лінгвістичні. Слова в усіх словниках розташовані за алфавітом. В енциклопедичних словниках пояснюється не значення слів, а зміст і характер предметів та різних явищ. Предметом пояснення в лінгвістичних словниках є слово. Оскільки воно може пояснюватися з різних поглядів, розрізняють такі типи лінгвістичних словників: перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, іншомовних слів, діалектологічні, словники мови творів окремих письменників. У тлумачному словнику пояснюється значення слів даної мови та подаються синоніми до них. Такі словники звичайно одномовні. Проте бувають і такі словники, які одночасно є і перекладними, і тлумачними, бо в них поєднується і переклад слів на іншу мову, і пояснення їх значення. У 1970 - 1980 роках вийшов друком 11-томний тлумачний словник сучасної української мови. Словники синонімів, паронімів. Ці словники теж значною мірою сприяють піднесенню мовної культури, розвивають навички стилістичної майстерності. Увага до синонімічних, антонімічних засобів допомагає збагачувати вираження думок і почуттів, досягти більшої точності, емоційності мовлення. У 2000 р. вийшов " Словник синонімів української мови" (у 2 т). 1988 р. побачив світ " Словник фразеологічних синонімів" М.П. Коломієць і Є.С. Регушевського. " Словник антонімів" Л.М. Полюги (1987 р.) вміщує понад 2000 антонімічних пар, що складають понад 250 словникових статей. У цьому виданні ставилась мета не лише дати тлумачення компонентів антонімічних пар та проілюструвати їх вживання, а й показати антонімічні слова в живих контекстуальних зв'язках, особливості сполучуваності антонімів, уживання їх у фразеологічних зворотах. У 1986 р. вийшов " Словник паронімів української мови", укладений Д.Г. Гринчишиним і О.А. Сербенською. Словник є першою спробою в українській лексикографії опису паронімів. Описано понад 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються у навчальних посібниках, науково-популярних книжках, публіцистиці, художній літературі, побутовому мовленні. У словниках синонімів, антонімів, омонімів, паронімів розкриваються змістові і стилістичні зв'язки між словами та притаманні словам певних груп і рядів своєрідні значення і відтінки значень. Слід пам'ятати, що для досконалого знання будь-якої, а також своєї рідної мови необхідно використовувати різні типи словників. Сучасне українське громадянство має початкову потребу в практичному використанні словників, а з розширенням сфери впливу і функціонування державної української мови ця проблема ще загострилась. Існують труднощі при перекладах з різних мов на українську, доводиться шукати точного значення слова і його нюансів. Із розширенням суспільного функціонування української мови загострюється проблема культури мовлення, збагачення словникового запасу мовців, уміння добирати єдино можливе в конкретному контексті слово. Для цього існують словники. Упорядниками словників опрацьовано і використано в процесі роботи над словником численні друковані джерела.
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
