Змістовний модуль 3. Процес реалізації стратегії
1.Первинність стратегії і вторинність структури є: а) бажанням керівництва; б) класичним принципом формування організаційної структури управління; в) невідповідністю процесу управління організаційній формі підприємства; г) принципом єдності розпорядництва.
2.Лінійний тип процесу управління характеризується: а) лише вертикальними (лінійними) формами зв'язків; б) широким делегуванням повноважень; в) неповторюваністю вирішуваних завдань робіт та операцій; г) відсутністю інструкцій та відпрацьованих процедур; д) усі відповіді неправильні.
3.Для функціонального типу організаційної структури управління характерною є: а) невисока компетентність фахівців при здійсненні конкретних функцій, що пов'язується з частою ротацією персоналу; б) наявність подвійного підпорядкування у персоналу функціональних підрозділів, що призводить до зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу; в) використання лише в невеликих за розмірами підприємствах; г) універсальність підготовки і компетентності працівників усіх підрозділів апарату управління; д) усі відповіді неправильні.
4.Відправним пунктом мотивації є: а) цілеспрямована поведінка; б) незадоволена потреба; в) виробниче завдання; г) зміна поведінки.
5.Соціальне партнерство на підприємстві означає: а) гарантію права власності; б) визнання взаємної залежності контрагентів та їх співробітництво; в) дотримання зобов'язань підприємства перед клієнтами; г) зобов'язання підприємства перед державою.
6.Система участі персоналу в прибутках передбачає: а) відбір працівників з найвищою продуктивністю праці для преміювання; б) Пошук резервів скорочення собівартості продукції; в) Розподіл додаткового прибутку, отриманого від підвищення продуктивності або якості, між персоналом і компанією у визначених пропорціях; г) удосконалення системи преміювання; д) усі відповіді неправильні.
7.Професійний розвиток-це: а) процес підготовки працівника до виконання нових виробничих функцій, для обіймання нових посад і вирішення нових завдань, набуття нової професії; б) виявлення лінійним керівником менеджером з персоналу інноваційного потенціалу працівника; в) бажання набуття працівником нової професії та прагнення до виконання нових виробничих функцій; г) заходи щодо виявлення креативних рис особистості та їх розвитку; д) усі відповіді неправильні.
8.Корпоративна культура - це: а) неформальні процедури, які поширені на підприємстві і поділяються переважною більшістю персоналу, що працює тут тривалий час; б) термін, тотожний філософії бізнесу; в) зведений до ідеалу досвід минулої успішної діяльності, що підтримується вищим керівництвом компанії; г) сформовані еталони поведінки і ціннісні установки усіх категорій персоналу, настрої, сформовані традиції, способи ведення бізнесу, які у комплексі є способом життя компанії; д) усі відповіді неправильні.
9.Складне поведінкове явище, що означає непередбачувані відстрочування, проблеми, додаткові витрати та нестабільність процесу стратегічних змін в організації, - це: а) стратегія диверсифікації; б) опір змінам в організації; в) управлінський конфлікт; г) антикризовий менеджмент.
10.Оцінювання виконання стратегії в першу чергу передбачає: а) з’ясування, наскільки обрані параметри контролю і визначений для них бажаний стан відповідають встановленим цілям підприємства і обраній стратегії; б) порівняння цілей з поточним станом середовища, в якому функціонує підприємство; в) визначення можливості досягнення стратегічної мети при забезпеченні досягнення встановлених цілей; г) з’ясування, наскільки досягнуті результати обраних параметрів контролю відповідають встановленим цілям підприємства та обраній стратегії; д) усі відповіді неправильні.
11.Головним критерієм оцінювання стратегії є: а) досягнення поставлених цілей; б) ринкова частка підприємства; в) висока рентабельність підприємства; г) перевиконання плану обсягу продажів.
12.Завдання вищого менеджменту в процесі розробки стратегії підприємства полягають в: а) визначенні основних етапів і послідовності формування стратегії; б) максимальному залученні працівників організації до розробки стратегії; в) визначенні загальних цілей розвитку підприємства і основних способів їх досягнення; г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
13.У диверсифікованих компаніях структура управління передбачає наявність: а) чотирьох рівнів менеджменту; б) трьохрівневого менеджменту; в) відділу стратегічного менеджменту на чолі з менеджером, який керує прийняттям стратегічних рішень; г) посади заступника генерального директора з питань стратегічного менеджменту; д) усі відповіді неправильні.
14.Стратегічна організаційна структура управління повинна бути: а) функціональною, централізованою, ієрархічною і стабільною; б) лінійно-функціональною з чітким розподілом праці, спеціалізованою діяльністю і стандартизацією обов’язків; в) децентралізованою, гнучкою, універсальною, орієнтованою на розв’язання проблем; г) лінійною з необмеженими централізованими формами і методами контролю. д) купівля інформації у спеціалізованих установ.
15.Де переважно використовуються дивізіональні організаційні структури управління? а) в управлінні великими організаціями; б) в управлінні спільними підприємствами; в) в управлінні малими підприємствами; г) в управлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих і комерційних відділень; д) усі відповіді неправильні.
16.Використання продуктових організаційних структур управління виробництвом ефективне за таких умов: а) акцент компанії на збутовій діяльності; б) високий рівень інноваційної та інвестиційної активності; в) значні масштаби виробництва та широкий асортимент продукції; г) формування і реалізація комбінованої стратегії розвитку; д) усі відповіді неправильні.
17.Адаптивні організаційні структури управління ефективні у таких випадках: а) продукція має короткий життєвий цикл і часто змінюється; б) функціональні підрозділи чітко виконують традиційні формалізовані обов'язки; в) високий рівень централізму в управлінні забезпечує координацію діяльності підрозділів; г) підприємство працює на ринку стандартизованого продукту і має значні масштаби діяльності; д) усі відповіді неправильні.
18.Матричні організаційні структури ефективні за таких умов: а) наявність надійної збутової мережі; б) вузький асортимент продукції та значні масштаби виробництва; в) значні масштаби виробництва і наявність дочірніх компаній; г) короткий життєвий цикл продукції та часта змінюваність асортименту; д) усі відповіді неправильні.
19.Мотиваційна система є ефективною, якщо гармонізуються такі питання: а) мінімізовані можливі негативні наслідки доброго виконання роботи; працівники впевнені, що добре виконання роботи приведе до вищої оплати; винагороди розглядаються у тісному зв'язку з успішним виконанням роботи; б) грошова винагорода змінюється залежно від рівня виконання роботи, а інші чинники враховувати необов'язково. в) політика заробітної плати тісно пов'язана із розширенням джерел інвестування підприємства, а винагороди розглядаються у тісному зв'язку з успішним виконанням роботи; г) високий рівень грошової винагороди сприймається як закономірність, а внутрішні винагороди не є обов'язковими.
20.При розв’язанні конфліктів, які можуть виникати на підприємстві в разі реалізації стратегічних змін менеджери ні в якому разі не повинні використовувати варіант поведінки: а) гостра конкуренція; б) компроміси; в) співробітництво; г) уникнення; д) усі відповіді неправильні.
21.Тактика впровадження бажаних змін на підприємстві може приймати наступні форми: а) примушування, коли результат в умовах дефіциту часу необхідно отримати досить швидко; б) переконання, коли є достатньо часу для роз’яснень, обґрунтування і роз’яснення доцільності змін; в) залучення, коли до вироблення і прийняття рішень про необхідні і доцільні зміни залучається весь персонал і на всіх етапах; г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
22.Що найважче піддається змінам на підприємстві? а) організаційна культура; б) організаційна структура; в) організаційна політика, правила і процедури; г) технологія виробництва продукції.
23.Система стратегічного контролю призначена для: а) забезпечення щоденного контролю за результатами діяльності кожного підрозділу зокрема і підприємства в цілому та оцінки цих результатів з точки зору досягнення стратегічних цілей; б) виявлення і оцінки правильності дій з реалізації стратегії; в) з’ясування, чи приведе реалізація конкретної стратегії до поставленої мети; г) усі відповіді неправильні.
24.Система стратегічного контролю повинна обов’язково включати наступні елементи: а) 1. Комплекс показників реалізації стратегії. 2. Підсистему моніторингу. 3. Підсистему аналізу і порівняння. 4. Підсистему оцінки результатів і розробки коригуючих дій. б) 1. Визначення індикаторів ефективності. 2. Побудова системи вимірювання і моніторингу. 3. Створення системи аналізу результатів. 4. Створення системи оцінки результатів. 5 Створення системи корекції стратегії. в) 1. Встановлення комплексу контрольованих параметрів стратегії. 2. Створення системи моніторингу і вимірювання. 3. Створення системи аналізу результатів. Створення системи оцінки результатів. 5. Створення системи інтерпретації комплексу отриманих оцінок. 6. Створення системи перегляду і корекції стратегії. г) 1. Перелік встановлених цілей. 2. Контроль результатів. 3. Оцінку результатів. 4. Корекцію результатів.
25.Перегляд стратегії здійснюється в тому разі, коли: а) коли зміни в оточуючому середовищі підприємства призвели до того, що реалізація стратегії не забезпечує досягнення встановлених цілей; б) причини незадовільної роботи підприємства криються в його структурі і функціональних системах забезпечення діяльності; в) невиконання встановлених тактичних і стратегічних цілей спричинене недоліками на рівні окремих технологічних операцій і процесів; г) система інформаційного забезпечення реалізації стратегії працює незадовільно.
|
