Тема 12. Учёт и затрат и калькулирование с/с добычи нефти и попутного газа

 

План

 

1. Використання анаеробних методів знезараження води

2. Сутність метанового бродіння

3. Процес очистки стічних вод в метантенках

 

1. Анаеробні методи знезараження використовуються для бродіння осадів, що утворюються при біохімічному методі очистки стічних вод, а також як перша стадія очистки дуже концентрованих промислових стічних вод (БПК_п> 4-5г/дм³), які містять органічні речовини, що руйнуються анае­робними бактеріями в процесах бродіння. Залежно від кінцевого продукту розрізняють різні види бродіння: спиртове, молочнокисле, метанове, пропіоновокисле тощо. Кінцевими продуктами бродіння можуть бути спирти, органічні кислоти, ацетон, гази бродіння (СО₂, СН₄, Н₂).

 

2. Для очистки стічних вод використовують метанове бродіння. Цей про­цес є складним та багатостадійним і його механізм до кінця не з'ясований. Вважається, що метанове бродіння складається з двох стадій: кислої і луж­ної (метанової). На кислій стадії бродіння зі складних органічних речовин утворюються нижчі жирні кислоти, спирти, амінокислоти, аміак, гліце­рин, ацетон, сірководень, діоксид карбону і водень. З цих продуктів на лужній стадії бродіння утворюється метан і вуглекислота.

Основна реакція метанового бродіння може бути записана рівнянням:

 

СО₂ + 4 Н₂А → СН₄ + 4 А + 2 Н₂О,

 

де Н₂А - органічна речовина, що містить гідроген.

Можливі й інші реакції, що супроводжуються утворенням метану:

- у присутності водню

.

- у відсутності водню

- при розкладі оцтової кислоти

При очистці промислових стоків, що містять сульфат-іони, процес про­ходить за участю сульфатвідновлювальних бактерій:

Цей процес може проходити в природних умовах, що є причиною утво­рення сірководневої зони в придонних шарах водойм. Такі процеси проходять при нестачі розчиненого у воді кисню.

В анаеробних умовах проходять, також процеси денітрифікації:

В окремих випадках кінцевим продуктом може бути аміак. Процеси бродіння проводять в мезофільних (30-35°С) і термо­фільних (50-55°С) умовах. Повного зброджування органічних речо­вин в метантенках досягти неможливо. Всі речовини мають свою межу зброджування, яка залежить від їх хімічної природи. В серед­ньому ступінь розпаду органічних речовин становить біля 40% при виконанні умови гранично допустимих концентраціях токсичних ре­човин.

 

3. Процес очистки стічних вод (метано­ве бродіння) проводять в метантенках - герметичних резервуарах, що обладнані пристроями для введення небродженого і виведення бродженого осаду, а також з пристроєм для перемішування (рис. 4.34). Перед подачею в метантенк осад по можливості, зневоднюють. Важливим параметром анаеробного бродіння є тем­пература, яка регулює процес, доза за­вантаження осаду і ступінь його пере­міщування.

Процес метанового бродіння проводять у два ступені. При цьому частина осаду з другого метантенка повертається в перший. На першому етапі забезпечуєть­ся інтенсивне перемішування. При бродінні утворюється біогаз, який скла­дається на 63-65% із метану і 32-34% із діоксиду карбону. Теплотворна здатність біогазу 23 МДж/кг. Такий газ може спалюватись в топках паро­вих котлів.

Бродіння в метантенках осадів промислових стічних вод ускладнюєть­ся наявністю високого вмісту вологи, солей металів і детергентів, що ви­магає зниження навантаження на 25-50%.

Часто проводять сумісну очистку побутових і промислових стічних вод, при цьому процес біохімічної очистки проходить повніше і стабільно. Побутові стічні води містять біогенні елементи і розбавляють промислові стічні води.

Необхідний ступінь розведення визначають за формулою:

L_п - початкове значення БПК_п промислових стічних вол, мг/дм³;

L_c - початкове значення БПК_п суміші, мг/дм³;

L_δ - початкове значення БПК_п побутових стоків, L_δ = 40000 · g (де g - середньодобова кількість побутових стічних вод на одну людину).

Схема сумісної очистки побутових і промислових стічних вод наведена на рис. 4.35.

Питання для самоконтролю

 

1. За якими умовами використовують анаеробні методи очиски стічних вод?
2. Назвати кінцеві продукти бродіння.
3. Написати рівняння реакції метанового бродіння.
4. Проаналізувати принцип дії метантенків.

 

 

Тема 12. Учёт и затрат и калькулирование с/с добычи нефти и попутного газа

1. Особенности добычи нефти и газа и их влияние на учёт затрат и калькулирование с/с продукции

2. Отличительные особенности состава и экономическое содержание калькуляционных статей затрат на производство нефти и газа

3. Сводный учёт затрат на производство и калькулирование с/с добычи нефти и газа

 

1.

 

Технологический процесс добычи нефти и газа представляет собой извлечение этого углеводородного сырья из недр земли с помощью скважин. Скважина – система подземного и наземного оборудования, в обобщённом виде представляющая комплекс мощных насосов. Производственный процесс добычи нефти включает подачу нефти на поверхность, транспортировку, хранение и подготовку нефти, сбор и утилизацию газа, передачу нефи и газа потребителям. Псевдологические особенности процесса производства характеризуются рядом особенностей, влияющих на структуру и учёт производственных затрат, а также калькулирование с/с продукции.

1) В нефтедобывающей промышленности предметом труда являются дары природы, на которые не затрачен труд человека и которые не имеют стоимости. По данным причинам отсутствуют статьи сырьё и материалы, возвратные отходы, потери от брака

2) Своеобразие технологического процесса добычи нефти и газа состоит в отдалённости нефтяных пластов и подземной части оборудования от непосредственного наблюдения и воздействия человека и необходимости воздействия на предмет труда через дорогостоящее оборудование скважин, это вызывает необходимость выделить амортизацию ОС, скважин, в отдельную калькуляционную статью.

3) Ремонтные работы по наземному и подземному оборудованию скважин отличаются особенной сложностью и значительными затратами, что также обуславливает тот факт, что данные затраты часто выделяются в отдельную калькуляцтонную статью, кроме этого затраты на ремонт учитываются раздельно по нефтеоборудованию, электрооборудованию и здания и сооружения

4) В мировой практике добыча нефти ведётся фонтанным, компрессорным и насосным способом. Из-за большой глубины залегания пластов (до 4 км) в РБ нефть добывают насосным способом, для поддержания давления в нефтеносный пласт подаётся вода или щелочной раствор, после чего отдача пласта повышается на 15-30% после выработки месторождения. Указанные расходы по искусственному увеличению отдачи нефтяного пласта также отражается по отдельной калькуляционной статье.

5) Добыча и подъём нефти на поверхность требует больших затрат энергии, т.е. производство энергоёмко, в связи с чем энергетические затраты также выделяются отдельной статьёй.

6) Нефтяные скважины специально территориально отдалены друг от друга, это обуславливает установку и эксплуатацию сложного и дорогостоящего оборудования по сбору и хранения нефти и попутного газа, поэтому расходы по содержанию оборудования по сбору, транспортировке и хранению нефти также выделяется отдельной статьёй.

7) На поверхность поступает смесь нефти, газа, воды и механических примесей. Поступившая нефть подвергается дегидрации, обессоливанию, очистки от механических примесей и отстаиванию для получения нефти, пригодной для переработки. Указанные дополнительные расходы выделяются отдельной калькуляционной статьёй.

8) В ходе единого технологического продукта добываются 2 продукта нефть и газ. Общие затраты по их добыче учитываются в течение месяца как общие затраты, а при калькулировании с/с нефти и попутного газа в конце месяца распределяются между видами добытых продуктов пропорционально валовой добыче нефти и газа в тоннах

9) В процессе добычи нефти и попутного газа отсутствуют полуфабрикаты и НЗП, это позволяет все затраты за месяц списывать на с/с добычи этого месяца и не распределять их между ГП и НЗП.

 

2.

 

В нефтедобывающей промышленности номенклатура калькуляционных статей отличается рекомендуемой для машиностроения как по своему составу так и по содержанию включаемых в отдельные статьи затрат. Следующие калькуляционные статьи:

-расходы на энергию по извлечению нефти и попутного газа, здесь отражается стоимость потреблённой энергии и стоимость сжатого воздуха, используемого компрессорами и скважин.

-расходы по искусственному воздействию на пласт. (на воду и водо-щелочной раствор, которые используются для поддержания пластового давления и увеличения нефтеотдачи пластов)

-з/п производственных рабочих (з/п операторов и других рабочих, обслуживающих нефтяные, газовые, контрольные, наблюдательные скважины, заметные установки и другое оборудование скважин)

-отчисления от з/п производственных рабочих

-амортизация скважин (амортизация по нефтяным, газовым, оценочным, контрольным и наблюдательным скважинам, по остальным ОС отражается по статье «расходы по содержанию и эксплуатации оборудования»)

-расходы по сбору и транспортировке нефти и газа (затраты по содержанию и эксплуатации сети нефтепроводов от нефтяных скважин до центрального нефтепровода и затраты по содержанию газопроводов, передающих газ на газоперерабатывающие предприятия, потери нефти в пределах норм при перекачке по нефтепроводам)

-расходы по технологической подготовке нефти (затраты по содержанию и эксплуатации химических, обессоливающих, обезвоживающих стабилизационных установок и оборудования, стоимость различных вспомогательных материалов и реагентов, расходы по содержанию и эксплуатации поглощающих скважин, в которых осуществляется отток воды и водо-щелочного раствора)

-расходы на подготовку и освоение производства

-расходы по содержанию и эксплуатации оборудования (затраты по эксплуатации и ремонту наземного и подземного оборудования нефтяных, газовых скважин, а также амортизация вышек другого оборудования, не относящегося к скважинам, з/п рабочих обслуживающего оборудования, затраты на чистку песчаных пробок, промывка скважин)

-прочие производственные затраты

-ОХР

 

3.

 

Расходы на подготовку и освоение производства также значительны.