Студопедия — Житлового будинку. Розрахункова теплова потужність системи опалення:
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Житлового будинку. Розрахункова теплова потужність системи опалення:






Розрахункова теплова потужність системи опалення:

 

Q = (b1 · b2 + b3) Q1 - Q2, Вт (1.1)

 

де: b1 - коефіцієнт, що враховує додаткову теплову потужність системи опалення за рахунок округлення тепловіддачі опалювальних приладів при їх розрахунку у більшу сторону [3, додаток 12]; у курсовому проекті допустимо прийняти b1 = 1,06, якщо передбачено до установки опалювальні прилади чавунні секційні радіатори типу МС-140; b2 - коефіцієнт, що враховує додаткову тепловіддачу опалювальних приладів, установлених біля зовнішніх стін при відсутності теплозахисних екранів на стінах [3, додат.12]; у курсовому проекті необхідно передбачити установку теплозахисних екранів на зовнішніх стінах, тому b2 = 1,0; b3 - коефіцієнт враховує збільшення теплової потужності систем опалення внаслідок втрати теплоти термоізольованими теплопроводами проложеними в не опалювальних приміщеннях [3, додаток12]; у курсовому проекті допустимо прийняти b3 = 0,03, тобто прийняти, що 3% теплової потужності втрачають термоізольовані трубопроводи у неопалюваних приміщеннях; Q1 - втрати теплової потужності будинком, яка дорівнює сумі втрат теплової потужності усіма опалювальними приміщеннями і сходовими клітками Qпр:

 

Q1= ∑Qпр;(1.2)

 

Qпр = ∑Qa + Qв , (1.3)

 

де Qа – втрати теплової потужності через зовнішні огороджуючи конструкції (стіни, вікна, двері, стелю, підлогу) кожного приміщення, Вт:

 

Qа = ∑ [ (А/R0) (tв – tз ) (1+∑ β)n ], (1.4)

 

де: R0 - нормативний опір теплопередачі, м2 · ° С/Вт, відповідного зовнішнього огородження; А - площа зовнішнього огородження, м2, розрахована за спеціальними правилами виміру(див. нижче); tв, t3 - розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього повітря (див. розділи 2.1 і 2.2); β - коефіцієнт враховує додаткові втрати теплової потужності через зовнішні огородження при швидкості вітру більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше у січні місяці; n - коефіцієнт враховує втрати теплової потужності через зовнішні огородження у залежності від положення зовнішніх поверхонь відносно зовнішнього повітря (додаток1) або [2, табл. 3 *].

Розміри зовнішніх огороджень для розрахунку їхньої площі з метою розрахунку втрат теплової потужності міряють з точністю до 0,1 м по планам і розрізам будинку. Довжину зовнішніх стін (СЗ) міряють: у кутових приміщеннях від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін; у не кутових приміщеннях – між осями внутрішніх стін.

Висоту зовнішніх стін (СЗ) міряють:

-на першому поверсі - від нижньої поверхні перекриття над неопалюваним підпіллям до чистої підлоги другого поверху;

-на середніх поверхах – від чистої підлоги одного поверху до чистої підлоги наступного поверху;

-на верхньому поверсі – від чистої підлоги до верху конструкції перекриття технічного поверху (горища).

Розміри внутрішніх стін (СВ) для розрахунку їхньої площі міряють:

-довжину стін – по планам поверхів від внутрішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін або між осями внутрішніх стін;

-висоту стін – по розрізам будинку від поверхні підлоги до поверхні стелі.

Розміри зовнішніх вікон (ВК) і дверей (ДЗ) знаходять по найменшим розмірам будівельних прийомів.

Розміри стелі (СТ) і підлоги (ПЛ) міряють між осями внутрішніх стін і між внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни і віссю внутрішньої стіни.

Площу підлоги і стелі коридорів, індивідуальних вбиралень та інших допоміжних приміщень, у яких не передбачена установка опалювальних приладів, необхідно відносити пропорційно до прилеглих житлових приміщень і кухонь.

Окремі ванні приміщення та ванні приміщення суміщені з вбиральнями у площі житлових кімнат або кухонь не включають.

Площу огороджуючи конструкцій розраховують з точністю до 0,1 м2.

Правила виміру зовнішніх огороджень, в інших випадках, для розрахунку їхньої площі описані в [6,c.19…21] і [7, c.34…37].

Значення коефіцієнта β; необхідно приймати для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень орієнтованих на напрямок, звідки у січні місяці дує вітер зі швидкістю більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше (див.розд.2.1), у розмірі 0,05 при швидкості вітру до5 м/с і у розмірі 0,10 при швидкості вітру 5 м/с і більше.

Qв – втрати теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у житлові приміщення і кухні для вентиляції, Вт:

 

Qв = (1/3600) с ρ Lв Ап (tв - t3) (1.51)

 

де% с = 1005 Дж/(кг ·°С) – розрахункова теплоємність повітря; ρ; = 1,2 кг/м3 – розрахункова густина повітря; Lв - норма вентиляційного повітрообміну, яка дорівнює 3м3/год на 1 м2 житлового приміщення і кухні [5, додаток 4]; Ап – площа підлоги житлового приміщення або кухні, м2.

Після підстановки маємо, Вт:

 

Qв = Ап (tв – t3). (1.52)

 

Площу підлоги для розрахунку вентиляційного повітрообміну розраховують по вимірам між внутрішніми поверхнями стін приміщень.

Витрату теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить для вентиляції сходових кліток, ліфтових шахт, а також допоміжних приміщень квартири (коридорів, прихожих, кладових і т.д.), не передбачають.

Втрати теплової потужності на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у сходові клітки через періодично відкриваємі у холодний період року зовнішні двері розраховують за формулою, Вт:

 

Qв = 0,7 В(Н+0,8Р) (tв – t3), (1.6)

 

де: В – коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів; один тамбур (двоє дверей) - В =1.0; два тамбури (троє дверей) - В =0.6; Н – висота сходової клітки, м; Р - розрахункова кількість мешканців, яка проживає у будинку:

 

Р=А3/а, (1.7)

 

де: а – розрахункова норма загальної опалюваної площі будинку на одного мешканця, м2; у курсовому проекті прийняти 20 м2; Q2 – теплова потужність, яка регулярно надходить у житлові будинки від освітлення, електричних приладів і людей, Вт:

 

Q2 = 10A3, (1.8)

 

де: 10 – питома теплова потужність, Вт/м2; A3 - загальна опалювальна площа житлового будинку, м2

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 601. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия