Виконання роботи

Конструктивна система являє собою сукупність взаємопов'язаних конструктивних елементів будівлі, що забезпечують його міцність, стійкість і необхідний рівень експлуатаційних якостей.

Залежно від типу вертикальних несучих конструкцій розрізняють наступні основні конструктивні системи будівель (рис. 6.1):

- каркасна. Використовується для проектування громадських будівель, а також висотних житлових будинків і готелів.

- безкаркасна (стінова). Використовується при будівництві житлових будинків, гуртожитків, пансіонатів. Висота будівлі до 30 поверхів в збірних конструкціях і до 50 поверхів в монолітних.

- оболонкова. Використовується у висотних будівлях, що мають 50 і більше поверхів адміністративного або багатофункціонального призначення.

- об'ємно - блочна (ствольна). Використовується для проектування громадських будівель, а також висотних житлових будинків і готелів.

 

Рис. 6.1. Конструктивні системи: а - каркасна, б - безкаркасна,

в - оболонкова, г - ствольна

 

Поряд з основними конструктивними системами широко застосовують комбіновані (рис. 6.2):

1. система з неповним каркасом, що заснована на розподілі всіх вертикальних і горизонтальних навантажень між стінами та каркасом. Система застосовується в двох варіантах: з несучими зовнішніми стінами і внутрішнім каркасом або із зовнішнім каркасом і внутрішніми несучими стінами.

Рис. 6.2. Комбіновані системи: а - з неповним каркасом, б - зі связєвим каркасом, в – каркасно - ствольна, г – ствольно - стінова,

д – оболонково - ствольна, е – каркасно - оболонкова

 

2. система каркасно – стінова система заснована на розділенні статичних функцій між стіновими і стрижневими елементами (елементами каркаса) несучих конструкцій: на стінові елементи передається вся або більша частина горизонтальних навантажень, на стрижневі (каркас) – переважно вертикальні навантаження;

3. каркасно – ствольна система заснована на розділенні статичних функцій між каркасом, що сприймає вертикальні навантаження і стволом, що сприймає горизонтальні навантаження;

4. ствольно – стінова система заснована на поєднанні несучих стін і стовбура з розподілом вертикальних і горизонтальних навантажень між ними в різних співвідношеннях.

Конструктивна схема ще варіант конструктивної системи за принципом взаємного розташування (повздовжнього, поперечного) у просторі вертикальних несучих конструкцій будівлі.

У проектуванні будівель найбільш поширеної безкаркасної системи використовується п'ять конструктивних схем (рис. 6.3):

- схема 1 (прехрестно – стінова) з перехресним розташуванням внутрішніх стін при малому кроці поперечних стін;

 

Рис. 6.3. Конструктивні схеми безкаркасних будівель

 

- схема 2 з чергуванням розмірів поперечних несучих стін і окремими поздовжніми стінами жорсткості;

- схема 3 (з великим кроком поперечних стін) з рідко розташованими несучими стінами і окремими поздовжніми стінами жорсткості;

- схема 4 з поздовжніми несучими зовнішніми та внутрішніми стінами і рідко розташованими поперечними стінами – діафрагмами жорсткості;

- схема 5 з поздовжніми несучими зовнішніми стінами і рідко розташованими поперечними стінами – діафрагмами жорсткості.

У каркасних будівлях застосовуються конструктивні схеми, що розрізняються розміщенням в плані рам каркаса і його складом (рис.6.4): з поздовжніми рамами; з поперечними рамами; з ригельним каркасом; безригельним каркасом.

 

Рис. 6.4. Конструктивні схеми каркасних будівель:

а - з поздовжніми рамами, б - з поперечними рамами, в - безгирельна

 

В об'ємно – блочному будівництві використовують наступні конструктивні системи (рис. 6.5):

- основну: блокову;

- комбіновані: блоково – панельну та каркасну – стволову.

 

Рис. 6.5. Конструктивні системи об'ємно-блочних будівель:

а - блокова, б - блочно-панельна,

в - каркасна: 1 - з ригельним каркасом, 2 - з безригельним каркасом;

г – ствольна