Загальні методичні вказівки. Саме для цього й призначені дані методичні вказівки.Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» (1992), Закон України «Про вищу освіту» визначають основні напрями оновлення змісту освіти у вищій школі, в тому числі – спрямованість змісту освіти на розвиток самостійності, саморуху, самовдосконалення курсанта. Саме для цього й призначені дані методичні вказівки. Самостійна робота – це робота курсантів, яка планується та виконується за завданнями і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Цей вид роботи необхідний не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в навчальній, науковій, професійній діяльності, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення тощо. Дана розробка допомагає курсантам з'ясувати форми самостійної роботи та їх зміст, містить методичні рекомендації до виконання тем, що виносяться на самостійне опрацювання, список рекомендованої літератури. При самостійному вивченні дисципліни необхідно користуватися запропонованою основною та додатковою літературою, орієнтуватись на приклади завдань, виконаних під час практичної роботи. Завдання самостійної роботи передбачають виконання запропонованих письмових та усних завдань, спрямованих на закріплення знань, умінь і навичок, здобутих під час роботи на практичних заняттях. При оцінюванні особлива увага звертається на якість виконаних завдань. 3. Орієнтований тематичний план з тем, які винесені на самостійну роботу
4. Методичні вказівки до самостійної роботи Розділ № 2 «Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики.» Тема 2.1. Особливості слів іншомовного походження Матеріали до опрацювання: Слова, котрі починаються на а, е та більшість на і майже всі – іншомовного походження: евкаліпт, абажур, ідея, абрикос, історія. 2. В іншомовних словах бувають збіги голосів: буржуазія, біолог, ідеал, океан. В українських – збіги можливі лише на межі префікса і кореня: виорати, наодинці. Таких слів небагато. 3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, пункт, смокінг 4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук ф: фрукт, сифон, (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе). 5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е: бетон – бетону (пор. українське дзвін - дзвону), артишок – артишока (пор. кусок – куска). Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються і не випадають: тінь – тіні, ліс – лісу, холод – холоду. 6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-симіляція, еск-порт. 7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, радіо, пюре. Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом та ін.. Завдання №1 Пояснити значення кожного з слів, при потребі звернутися до словника Визначте рід іменників іншомовного походження. Вказати незмінні слова, пояснити їх написання. Алібі, аташе, директор, диск, дінго, драже, жираф, журі, зигзаг, ієрогліф, інструкція, інструмент, інтернат, інтонація, інфінітив, іхтіозавр, какаду, какао, кенгуру, колібрі, манто, марабу, математика, нанду, поні, ралі, радіо, таксі, фрау, циферблат, шимпанзе. Завдання №2 З поданими словами складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським: симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, фольклор, патент, екстраординарний, бізнес.
Завдання №3 Користуючись "Словником іншомовних слів", визначте походження й значення поданих слів. Поясніть правопис: ширма, штамп, циферблат, кюрі, ревю, грип, отара, суб'єкі бар'єр, портьєра, пунш, конгрес, сеньйор, комбайн, блюмінг, арія, соната, казино, акула, гуляш, візир, баобаб, брутто, бензин, шкіпер, верф, прем'єра, дебати, гейзер.
|
