ЖИЗНЕИЗУЧЕНИЕ РУФИПлан 1. Вступ. Поява<<вільного художника>>. 2. Художні стилі: романтизм, імпресіонізм, постімпресіонізм. 3. Розвиток архітектура і музики в XIX ст. І. Хронологічні межі культурної епохи XIXст. – ширші, ніжкалендарні. Початок новимкультурнимпроцесампоклалаФранцузькареволюція 1789-1793 рр. Що ж до завершеннякультурноїепохи, то рубежем став початок Першоїсвітовоївійни 1914 р. На знаменах третьогосоціальногокласу. ЯкийпривівФранцію до капіталізму, було написано: «Свобода, рівність, братство» Цейдивіз став духовнимідеаломXIXстоліття, адже після французької революції вся Європа підпала під її вплив, і в майже всіх європейських країнах відбулося становлення буржуазної демократії. В XIX ст. між всіма європейськими країнами почалось зближення на основі схожості: соціально єкономічного, суспільного ладу, тісними стали і ділові, дипломатичні, культурні зв’язки,які пожвавішали завдяки винаходу типографу, і більш швидкому пересуванню по Європі (винахід пароплаву, залізничного транспорту, к кінцю XIX-літакам). Одним із головних чинників розвитку XIX ст.. став могутній національно – визвольний рух, який привів вчених, письменників і художників до зацікавленості культурою своєї країни і народу, культурних традицій. Бурхливий науково-технічний розвиток вимагав реформ в освіті: вона вийшла з під опіки церкви; і освіта не була тепер тільки віросповідною. Розвиток мистецтв УXIXст. Народився новий тип діяча мистецтв – «вільний художник». Цей термін стосується не тільки живописців, але й усіх осіб творчої праці- скульпторів, музикантів, архітекторів та інші. Всі вони з часів Відродження були частиною прислуги аристократичного двору, а тепер отримали можливість працювати самостійно, орієнтуватись на ширшу аудиторію. В результаті вони стали окремим соціальним станом – інтелігенцією. Головною задачею інтелігенції було бажання впливати на смаки нових господарів світу – буржуазії Живопис – висувається на перше місце серед усіх образотворчих мистецтв. ІІ. Художній стиль –Романтизм. Зародився у Франції на рубежі XVIII- XIXст.. Він увібрав в себе весь комплекс переживань, динамічність, рухомість всього світу, постійних взлетів і падінь. Засновники-Теодор Жеріко, Ежен Делакруа. Сюжети їх полотен наповнені героїчними епізодами сучасності, минулих історичних подій. Характерною особливістю стилю Романтизм є зображення сюжету в момент найвищої емоційної напруги героїв. Наприклад: Ежен Делакруа. Картини «Ладья Данте», «Смерть Сарданапала».
Імпресіонізм (в перекладі з французького – «враження») засновники сприймали навколишню дійсність як та скінчену зміну вражень. Картина стає немов би окремим кадром, фрагментом рухомого світу. Ці художники (Клод Моне, Едгард Мане, Огюст Ренуар, Альфред Сіслей, Едгар Дега), вперше почали працювати на відкритому повітрі – на природі, тому їм вдалося передати все багатство фарб навколишнього світу, яке вони передали через чисті яскраві фарби, густо наносячи їх окремими густими мазками.
ІІІ. Архітектурні стилі: Ампір – (від фр. Слова – імперія), який склався в роки правління Наполеона. Споруди відрізнялись монументальністю й урочистістю, часто прикрашались війською тематикою (рельєф прапору, мечей та інше). Наприклад: Тріумфальна арка архітектура Шальгрена.
В середині ХІХ ст.. з’явився стиль – еклектизм (від грецького- той, що вибирає), який склався на основі змішування різних стилів. Наприклад: «Парижський театр», «Гранд опера», і Берлінський рейхстаг. Музика ХІХ ст.. розвивалась в стилі романтизм: композитори музичного романтичного твору-лірична сповідь емоційної людини.
ЖИЗНЕИЗУЧЕНИЕ РУФИ
СООБЩЕНИЕ ВОСЬМОЕ
|
Клод Моне «Бульвар капуцинов»Клод Моне «Руанский собор»
Постімпрессіонізм- засновники Поль Сезанн, Вінсент Ван Гог, Поль Гоген. Вони заперечували буржуазний засіб життя і звертались до інших тем: до природи, до інших культур, до вічних істин, до всесвіту.
