ТЕМА: ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета роботи:

1. Закріпити знання студентів про процедуру, різновиди та діагностичні можливості патопсихологічних методик.

2. Ознайомити зі схемою дослідження розладів уваги, оцінкою розладів пам’яті та оцінкою порушень мислення.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Основні задачі клінічного психолога. Значення патопсихологічних досліджень для теоретичних та методологічних питань психології.

2. Патопсихологічний експеримент. Стандартизовані та нестандартизовані методи дослідження в клініці.

Уміння та навички, які повинні бути сформовані в ході виконання лабораторної роботи:

І. Проводити дослідження розладів уваги.

1. За допомогою методики „Коректурна проба” (див.дод.1) виявляти коливання уваги по відношенню до однотипних зорових подразників, в умовах тривалого перевантаження зорового аналізатора:

- фіксувати результати дослідження коректурною пробою в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження;

- робити висновки про стійкість уваги;

2. За допомогою методики „Таблиці Шульте” (див.дод.2) виявляти обсяг уваги:

- фіксувати результати швидкості орієнтовно-пошукових рухів зору в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження обсягу уваги;

- робити висновки про обсяг уваги.

3. За допомогою методики „Рахунок за Крепеліним” (див.дод.3) виявляти стійкість, переключення, втомлюваність уваги:

- фіксувати результати дослідження рахунку в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження;

- робити висновки про переключення уваги;

ІІ. Проводити дослідження розладів пам’яті.

1. За допомогою методики „10 слів” (див.дод.4) оцінювати стан пам’яті, втомлюваність:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження запам’ятовування;

- робити висновки про стан пам’яті.

3. Проводити дослідження пам’яті методикою „Піктограма” (див.дод.5):

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження запам’ятовування;

- робити висновки про стан пам’яті.

ІІІ. Проводити оцінку порушень мислення.

1. Визначати аналітико-синтетичну діяльність, вміння будувати узагальнення за допомогою методики „Виключення понять” (див.дод.8):

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про ступінь розвитку аналітико-синтетичної діяльності;

2. Вивчення за допомогою методики „Класифікація понять” (див.дод.7) процесів узагальнення та абстрагування, послідовності, критичності та поміркованості дій досліджуваного:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про розвиток процесів узагальнення, абстрагування, послідовності, критичності, поміркованості дій досліджуваного.

3. За допомогою методики „Складні аналогії” (див.дод. 6) визначати розуміння складних логічних відношень та виділення абстрактних зв’язків, виявляти резонерство:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про розуміння складних логічних відношень, абстрактних зв’язків, наявності резонерства у досліджуваного.

Стимульний матеріал та обладнання до заняття:

У роботі використовуються такі бланки:

- бланк коректурної проби (додаток 1);

- таблиці Шульте (додаток 2);

- бланк рахунку за Крепеліним (додаток 3);

- набір слів до методики „10 слів” (додаток 4);

- набір слів до методики ”Піктограма” (додаток 5);

- бланк методики „Складні аналогії” (додаток 6);

- набір слів до методики на класифікацію (додаток 7);

- малюнки до методики виключення понять (додаток 8);

- секундомір;

- прості олівці;

- аркуші чистого паперу.

Робоче завдання до заняття:

До заняття студенти мають підготувати стимульний матеріал для кожної методики (кожен на окремому аркуші паперу) та бланки відповідей для досліджуваного (якщо це передбачено інструкцією).

 

Хід роботи:

Група студентів поділяється на пари досліджуваний — експериментатор, що пізніше міняються ролями. Досліджуваний виконує дану йому інструкцію. Експериментатор забезпечує послідовність пред’явлення стимульного матеріалу, фіксує час виконання завдання, фіксує результати досліду у протоколі. Робить якісну та кількісну обробку результатів досліду, інтерпретує отримані результати.

 

Форма протоколу:

Лабораторна робота №

Тема:____________________________________________

1. П.І.Б. досліджуваного____________________________

2. Вік досліджуваного______________________________

3. Дата та час дослідження__________________________

4. Стан досліджуваного_____________________________

5. Рідна мова досліджуваного________________________

6. П.І.Б. Експериментатора__________________________

7. Бланк відповідей досліджуваного (додається)

Зміст звіту студента за результатами виконання лабораторної роботи:

1. Назва теми лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Опис обладнання.

4. Інструкція для досліджуваного.

5. Бланк методики.

6. Протокол індивідуальних результатів досліджуваного.

7. Обробка результатів дослідження (підрахунки, формули, графіки, таблиці).

8. Висновки.

 

Контрольні питання:

1. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів уваги.

2. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів пам’яті.

3. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів мислення.

4. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів уваги?

5. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів пам’яті?

6. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів мислення?

 

Критерії оцінювання звіту студентів:

1. Наявність у звіті всіх необхідних пунктів змісту.

2. Правильність оформлення протоколу та побудови графіків.

3. Обґрунтованість висновків.

Детальний опис методик:

1. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт их применения в клинике (практическое руководство). – М., 1970.

2. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – Т., 1976.

3. Яссман Л.В., Данюков В.Н. Основы детской психопатологи: Учебно-методическое пособие для психологических факультетов педагогических вузов. – М., 1999.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2