Студопедия — Класифікація боліт
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Класифікація боліт






В основу класифікації боліт покладені три основні ознаки, що визначають їхній водний режим: 1) геоморфологічні умови залягання і зв’язані з ними умови водного живлення болотних масивів; 2) рельєф поверхні болотних масивів, що визначає умови стікання води і ступінь їхньої проточності; З) рослинний покрив і закономірності його розподілу по території болотних масивів.

За комплексом умов водного і пов’язаного зним мінерального жив­лення, характером рослинності та висотного розташування по відношенню до оточуючої місцевості, розрізняють три основні типи боліт:

1) Низинні болота, в живленніяких, крім атмосферних опадів, приймають участь поверхневі та грунтові води. На низинних болотах поширена вимоглива до умов мінерального живлення евтрофна рослинність Тому їх ще називають евтрофними або трав’яними. болотами.

2) Верхові болота, живленняяких здійснюються лише за рахунок атмосферних опадів. На цих болотах проростає оліготрофна рослинність, мало вимоглива до вмісту поживних речовин в грунті. Верхові болота мають випуклу форму поверхні, їх ще називають оліготрофними або мо­ховими болотами.

3) Перехідні болота змішаного живлення з мезотрофною рослинністю. Їх також називають мезотрофними або лісовими болотами.

За розташуванням в рельєфі місцевості розрізняють болота заплавні, долинні, схилові, вододільні та притерасні.

Заплавні болотнімасиви, що покривають повністю широкі заплави річок, характернітим, що стікання води з таких масивів має місце по всьому фронту дренування їх річкою. Цімасиви мають або цілком горизонтальну поверхню, або слабо нахилену в бік русла річки. Заплав­ні болотнімасиви можуть мати одночасно декілька джерел живлення: грунтовими водами, атмосферними опадами, що випадають безпосередньо на поверхню болота, та за рахунок річкових вод, що затоплюють їх під час розливів річок.

Притерасні болотнімасиви відрізняються від заплавних тим, що з результаті свого більш високого розташування по відношенню до рівня води в річці, вони не затоплюються річними водами в період паводків та повеней. І заплавні, і притерасні болотнімасиви відносяться до групи долинних боліт. До цієї ж групи відносяться менш поширені бо­лотні масиви старорічищ.

До болотних масивів вододільних міжрічкових просторів входять болотнімасиви: вододільні плакорного залягання, вододільно-схилового плакорного залягання, котловинного залягання.

Болота вододільно-плакорного залягання характери­зуються тим, що вони розташовуються на місцевості в найбільш високих точках річ­кових вододілів, зних води стікають в різних напрямках і надходять в різні річкові басейни. В зв’язку з майже повною відсутністю грунтового живлення дляних єдиним джерелом живлення служать атмосферні опади.

Болота вододільно-схилові розташовуються на пологах схилах між­річкових просторів. На таких болотних масивах води стікають (в залежності від рельєфу та розташування масиву), або в напрямку загально­го схилу в один водоприймач, або в напрямку схилу до головної річки і в напрямку обох приток, по відношенню до котрих масив займає во­додільне положення. Для цих масивів основним джерелом живлення також є атмосферні води. Але на окремих понижених ділянках цих масивів спо­стерігаються транзитні фільтраційні потоки, що проходять через боло­то в бік загального похилу місцевості.

Для боліт котловинного залягання характерна наявність стікання води до болотного масиву зі схилів котловини, що оточує болото. Такі масиви можуть розташовуватись в повністю замкнутих і безстічних кот­ловинах, в пониженнях проточного характеру, а також в котловинах, із яких здійснюється стік води одним або декількома струмками при відсутності впадаючих потоків. При котловинному заляганні болотні масиви можуть мати різні випадки живлення. На неглибоких впа­динах живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів та поверх­невого стоку. При глибоких котловинах частка грунтового живлення може бути значною в загальному живленні болотного масиву.

В зонах нестійкого та недостатнього зволоження грунтові води є основним видом живлення болотних масивів. Тому болота в цих зонах приурочені лише до глибоких впадин та річкових долин.

 







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 2213. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия