Процесуальні повноваження слідчого. Гарантії забезпечення процесуальної самостійності слідчого.
Поняття та завдання кримінального процесу. Загальна характеристика його стадій. Кримінальний процес – це д-сть органів дізнання, досудового слідства, прокурора і суду з порушення справи, досудового розслідування, судового розгляду перегляду і виконання судових рішень.Мета КП – це бажаний результат провадження у крим.справі. Завдання КП ст..2 КПК є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та заб-ня правильного застосування закону, з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнений до КВ і жоден невинний не був покараний. Стадії КП – це його відносно самостійні частини, кожна із яких має власні завдання, коло учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить притаманні тільки для неї етапи і завершується прийняттям певного рішення, яким вона, як правило переходить до іншої стадії. За чинним КПК провадження у крим.справі проходить певну кількість стадій, що в своїй сукупності утворюють с-му стадій КП. Структура складається: 1. порушення крим.справи;2.досудове розслідування;3.порушення державного обвинувачення;.4.попередній розгляд справи суддею;5. судовий розгляд;6.апеляційне провадження.7.касаційне провадження.. 8.виконання вироку.9.перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.
Поняття суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності та їх класифікація. Суб’єкти КП – це державні органи та їх посадові особи, громадські об’єднання, громадяни, які в ході порушення, досудового слідства, судового розгляду КС та виконання поставлених у них рішень, здійснюючі певну ф-цію, вступають між собою в процесуальні правовідносини. Однією із сторін обов’язково повинен бути державний орган.Найбільш поширеною є класифікація залежно від інтересу, що його має той чи ін.. суб’єкт у КС:1. державні органи та посадові особи, які ведуть КП. До них належать: суд, суддя, прокурор, начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнання, особа,яка провадить дізнання.2. суб’єкти, які мають власний інтерес у КП:підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач та відповідач.3. суб’єкти, які захищають або переставляють інтереси інших осіб. До цієї групи належить: захисник, представник потерпілого, цивільного позивача та відповідача. 4.інші суб’єкти (особи, які не мають інтересу у КС): заявник про злочин, ос.,яка дає пояснення слідчим, керівник експертної установи, спеціаліст, перекладач, педагог,лікар та ін..Класифікація в залежності від процесуальної ф-ції суб’єкта: 1. суб’єкти, які виконують ф-цію правосуддя(суд,суддя); 2. суб’єкти, які виконують ф-цію кримінального переслідування(прокурор,начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнання; особа,яка провадить дізнання).3. суб’єкти, які виконують ф-цію захисту(підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач та відповідач,)4. суб’єкти, які виконують допоміжну ф-цію(перекладач, спеціаліст педагог, лікар та ін..)
Процесуальні повноваження слідчого. Гарантії забезпечення процесуальної самостійності слідчого. Слідчий має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному судочинстві. При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов’язаний:Дотримуватися вимог Конституції та законів України під час розслідування кримінальних справ, перевірки заяв і повідомлень про злочини. Забезпечувати повне, усебічне та об’єктивне розслідування кримінальних справ у межах установлених законодавством строків.Забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства.Не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні справ.Не допускати будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості.У разі наявності підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, звертатися до прокурора і начальника слідчого підрозділу із заявою про усунення себе від провадження досудового слідства у справі.При незгоді з рішенням керівника слідчого органу в передбачених законом випадках слідчий подає справу зі своїми запереченнями прокурору, який здійснює нагляд за слідством, а при незгоді з рішенням прокурора надсилає справу зі своїми запереченнями вищому прокуророві.Слідчий наділяється владними повноваженнями, необхідними для здійснення досудового слідства, і має право:Вимагати від представників установ, організацій, підприємств (незалежно від форм їх власності і відомчої належності), посадових та фізичних осіб у встановленому законом порядку надавати йому необхідні документи, речі та інші предмети, що стосуються розгляду заяви чи повідомлення про злочин або розслідування кримінальних справ, які знаходяться в його провадженні.У встановленому законом порядку викликати для участі в проведенні слідчих дій як свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства всіх без винятку громадян, у тому числі посадових осіб незалежно від їх службового стану і статусу.Використовувати допомогу громадськості для розслідування злочинів, установлення місця перебування обвинувачених, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, та їх усунення. Давати органам дізнання доручення і вказівки щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяння в провадженні окремих слідчих дій. Безперешкодно входити до установ, підприємств, організацій (незалежно від форм їх власності), міністерств, інших органів виконавчої влади за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відповідно до чинного законодавства мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для перевірки заяв і повідомлень про злочини чи розслідування кримінальних справ, що знаходяться в його провадженні. У межах та в порядку, визначених законодавчими актами України, збирати необхідні для розслідування кримінальних справ відомості про осіб без попередньої згоди на те останніх.Вносити обов’язкові для розгляду подання відповідним державним органам, громадським об’єднанням, організаціям, підприємствам, установам і посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, що сприяють учиненню злочинів. Використовувати засоби масової інформації для інформування населення про скоєний злочин з метою привернення уваги громадськості до його розкриття.При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення суду або згоди прокурора, і несе повну відповідальність за законне і своєчасне виконання цих рішень. Письмові доручення слідчих органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню в десятиденний строк. Слідчі користуються правом невідкладного прийому їх усіма службовими особами органів внутрішніх справ для розгляду питань, віднесених до їх компетенції і пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ чи перевіркою заяв і повідомлень про вчинені злочини. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:- Установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.-Передбаченою законодавством процедурою досудового слідства.-Забороною втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень.-Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих.Гарантії процесуальної незалежності слідчого, уключаючи заходи його правового захисту, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством і цим наказом, поширюються на всіх слідчих органів внутрішніх справ України і не можуть бути скасовані чи обмежені іншими нормативними актами МВС України.Неприпустимість утручання в діяльність слідчого при провадженні досудового слідства.Органи досудового слідства здійснюють свої повноваження згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством.Ніхто, крім суду, прокурора, безпосереднього начальника слідчого підрозділу та вищих керівників слідчих управлінь (відділів), їх заступників, які діють у межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України, не може витребувати в слідчого кримінальну справу для перевірки стану розслідування, вивчення і дачі в ній вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб утрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Останній не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які знаходились у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, передбачених законом.Утручання в процесуальну діяльність слідчих неприпустиме і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
|
