Сепарирование2.5.1. Загальні відомості 1. Мета роботи: - ознайомитись з характеристикою й конструкцією плоскопаралельних кінцевих мір; - засвоїти методику набирання блоків з кінцевих мір; - засвоїти методику настоювання приладів за допомогою блоків кінцевих мір для проведення вимірювань відносним методом. 2. Матеріальне забезпечення: - набори плоскопаралельних кінцевих мір довжини (ГОСТ9838-90); - скоби гладкі регульовані. 2.5.2. Вимірювання за допомогою кінцевих мір 2.5.2.1. Застосування кінцевих мір Плоскопаралельні кінцеві міри довжини складають основу сучасних лінійних вимірювань в машинобудуванні. Вони застосовуються для зберігання одиниці довжини, передачі розміру від еталону одиниці довжини до виробу, перевірки точності та градуювання вимірювальних засобів, встановлення приладів на нуль при відносному методі вимірювань тощо. Широко розповсюдженим слід вважати використання кінцевих мір при перевірці шкал вимірювальних інструментів та приладів, встановленні регульованих калібрів на розмір та встановлення на нуль шкал вимірювальних приладів. Сферу застосування кінцевих мір можна значно розширити, використовуючи різні стандартні пристосування, наприклад, утримачі в сполученні з боковичками для налаштування приладів та розмітки (ГОСТ 4119-76)
В аналогічних випадках слід використовувати і кутові міри. Вони виконуються у вигляді призм і призначені для зберігання і передачі одиниці плоского кута, перевірки та градуювання кутомірних та кутових шаблонів, а також для контролю виробів. 2.5.2.2. Конструкція наборів кінцевих мір Для виконання даної лабораторної роботи використовують основний набір кінцевих мір, що складається із 87 шт., та набір кінцевих мір із 10 шт. Найбільш розповсюджений основний набір із 87шт. має склад кінцевих мір довжини, представлений в табл. 2.5.1. Таблиця 2.5.1. Склад кінцевих мір довжини із 87 плиток
Цей набір дозволяє складати блоки дискретністю 0,005 мм. Кінцеві міри довжини – це прямокутні плитки (рис. 2.5.1 а) із загартованої сталі або спеченого матеріалу (твердого сплаву). Дві протилежні поверхні кожної плитки – вимірювальні, бо завдяки ретельній обробці та доводці плитки мають точно визначений розмір, наприклад 1,05; 1,27; 2,50; 60 мм. Блоки слід складати притиранням. Кінцеві міри мають властивість зчіплюваності (притирання) за рахунок ретельної обробки робочих поверхонь. З них можна складати блоки будь – яких розмірів (див. рис. 2.5.1, б). Притирання та висока точність – головні якості кінцевих мір, що визначають їх цінність як вимірювальних засобів. Зчеплення пластинок мір забезпечується силами молекулярного притягання найтонших мастильних плівок на їх поверхнях. Міри абсолютно знежирені або з товстим шаром мастила не притираються. L > 100 а)
0,6<L<10
б)
Рис. 2.5.1 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
На кожній мірі гравірується її розмір. На мірах менших за 5,5 мм, номінальний розмір наноситься на одній із вимірювальних поверхонь більших за 5,5 мм – на боковій неробочій поверхні. Аналогічно кутові міри можуть використовуватися як окремо, так і блоками із декількох плиток. Блоки плиток кріплять спеціальними утримувачами. За точністю виготовлення кінцеві міри поділяються на 4 класи (0, 1, 2, 5) та 5 розрядів (1, 2, 3, 4, 5) – в порядку зменшення точності. 2.5.3. Методика складання блоків Прийоми складання блоків зводяться до таких дій. Кінцеві міри попередньо очистити від мастила ватою, промити чистим бензином та витерти насухо. Потім одну з мір накласти на іншу і, щільно притискаючи пальцями, просунути вздовж великої осі до повного контакту робочих поверхонь. Якщо після цього легким зусиллям не можна роз’єднати складений блок, міри вважаються притертими. Після притирання двох кінцевих мір до них притирають третю. Послідовність при складанні блоку звичайно така: спочатку розтирають кінцеві міри малих розмірів, після чого складений з них блок притирають до міри середнього розміру, а потім вже до плитки великого розміру.
2.4.5. Правила роботи з плитками Для запобігання зайвого промивання кінцевих мір і дряпання їх робочих поверхонь потрібно виконувати такі правила: 1) не брати робочі поверхні промитих кінцевих мір руками; 2) кінцеві міри, більші за 5,5 мм, класти на стіл неробочими поверхнями; 3) не притирати робочу поверхню кінцевої міри до неробочої (викликає подряпини на робочій поверхні); 4) д блоку складати не більше 4 – 5 мір для зменшення його похибки; 5) після закінчення роботи блок слід розібрати, кінцеві міри промити в бензині, змастити та покласти у відповідні гнізда футляра набору. 2.5.5. Методика розрахунку кінцевих мір блоку Попередньо вивчити довідникову карту на відповідному робочому місці. Кожна ланка студентів одержує завдання, що складається з трьох розмірів, вказаних викладачем. Для того, щоб скласти необхідний розмір підбираються плити починаючи з найменших розмірів.
Висновок: На даній лабораторній роботі ми ознайомились з характеристикою й конструкцією плоскопаралельних кінцевих мір, засвоїли методику набирання блоків з кінцевих мір та засвоїли методику настроювання приладів за допомогою блоків кінцевих мір для проведення вимірювань відносним методом. Сепарирование 1. Первым делом можно сказать, что молоко, прибывшее для переработки должно соответствовать всем необходимым санитарно-гигиеническим требованиям и ГОСТу. 2. Далее, молоко в специальных емкостях начинают охлаждать до температуры +40С градуса, исключая, таким образом, возможную его порчу. 3. Затем молоко резервируется (не более12 часов). 4. Дальше молоко подогревают. Оно обычно подогревается до температуры +420С. Это делается для того, чтобы жиры привести в жидкое состояние. Так как в дальнейшем это будет способствовать лучшей его очистке, а главное, нормальному отделению сливок. 5. Далее продукт очищается и наступает отделение сливок (сепарирование). Конечным результатом являются сливки с определенной жирностью и обезжиренное молоко.
|
