ПРАКТИЧНИЙ БЛОК. Проблемні питання з теми заняття

Проблемні питання з теми заняття

1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу.

2. Охарактеризуйте засоби виховання для кожного з методів.

3. Поясніть сутність кожної групи методів виховання.

4. Розкрийте взаємозв’язок між методами формування свідомості особистості.

5. Виділіть специфіку прийомів педагогічного впливу.

6. Порівняйте гальмуючі та творчі прийоми педагогічного впливу.

7. Поясніть на прикладі педагогічної діяльності А.С. Макаренка (праця “Педагогічна поема”) застосування методу “вибуху”.

8. Продемонструйте приклади застосування вчителем допоміжних прийомів.

9. Зробіть повідомлення про застосування В.О. Сухомлинським методів формування свідомості особистості (праця В.О.Сухомлинського “Як виховати справжню людину”).

10. Розробіть план одного з варіантів розкриття основних понять теми.

Для зразка. Один із творчих прийомів – прохання. Воно викликає готовність учня, мобілізує сили на переборювання труднощів, викликає гордість, радість. Прохання скеровує учня на виконання тієї чи іншої корисної дії, слугує моральною вправою, допомагає зблизитись з учнями, створює доброзичливі взаємовідносини.

Прохання передається певними словами. Вагоме значення має інтонація слів, за допомогою яких вона виражена (може бутиу формі наказу, доручення, прохання, благання тощо). Такий прийом передбачає добровільну допомогу і виключає тиск, насильництво. Але, звертаючись за допомогою до вихованця, слід переконати його у необхідності такої участі.

Прийом “прохання” допомагає знайти індивідуальний підхід до некомунікабельних і недисциплінованих учнів, може стати початком, підготовкою до запровадження інших прийомів, які у подальшому сприятимуть суттєвим змінам у свідомості й поведінці школяра. Наприклад, після прохання можна звернутися до прийомів організації успіху у навчанні, довіри, заохочення до різних видів діяльності. Велика перевага даного прийому – непомітність втілення педагогічного задуму. Тому його реалізація досягається без внутрішньої протидії школяра.

Гальмуючий прийом – покарання. Реалізується у накладанні певного стягнення і повинно викликати у вихованця почуття сорому за свій вчинок, намір не повторювати подібного. Застосовується при здійсненні аморальних вчинків, різних порушень дисципліни, невиконання учнями своїх навчальних і громадських обов’язків. Розрізняють кілька видів покарань:

1/ покарання-вправи: сприяє організації правильної поведінки;

2/ покарання-обмеження: учня позбавляють будь-якого задоволення – можливості брати участь у цікавому для нього заході, тимчасово виключають з гуртка та ін.;

3/ умовне покарання: викликає у винуватця неприємні переживання лише тому, що він покараний і це принижує його авторитет у колективі. У А.С. Макаренка це – “арешт” у кабінеті в завідуючого;

4/ покарання зміною відношення: взаємовідносини з учителем викликають в учнів різні почуття. Для багатьох дітей особливо строгий тон вчителя при оцінці вчинку, суворий погляд уже є покаранням, подібно тому, як підбадьорлива посмішка, веселий жарт можуть бути заохоченням.

Покарання має бути своєчасним, застосовуватись тільки як допоміжний прийом впливу. Потік покарань, суворість вчителя – часто ознака його безпорадності.

Покарання, як правило, служить уроком не тільки для винного, а й для всього колективу. Тому важливо, щоб колектив вважав покарання справедливим і був на боці вихователя. Необхідно підкреслити, що покарання ні в якій мірі не повинно бути карою за причинені вихователю неприємності.

Як найбільш гостре знаряддя педагогічного впливу, покарання має бути всебічно, глибоко продумане вихователем. Вихователь певною мірою може судити про дієвість обраного впливу, спостерігаючи за переживаннями вихованця при накладенні покарання і за дальшими змінами в його поведінці.

 

11. Висловити практичні зауваження щодо застосування методу контролю, самоконтролю та самооцінки діяльності.

12. Зробити висновок щодо важливості вмілого використання методів виховання у педагогічній діяльності вчителя.