Методичні вказівки щодо підготовки до семінарських занять

 

Сучасне екологічне право є однією з найбільших галузей права у вітчизняній правовій системі. Важливе місце у регулюванні екологічних правовідносин посідає засадничий Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року. Крім того, систему екологічного законодавства України складають такі важливі законодавчі акти як от: Земельний кодекс (2001), Лісовий кодекс (2006), Кодекс України про надра (1994), Водний кодекс (1995) тощо. Екологічне законодавство продовжує розвиватися швидкими темпами, що зумовлює необхідність приділяти більше уваги еколого-правовій підготовці майбутніх правників. Саме тому при підготовці до семінарських занять особливу увагу слід приділяти безпосередній роботі з текстами нормативно-правових актів.

Предметом сучасного екологічного права є три групи суспільних відносин: а) природоресурсні відносини: щодо охорони і раціонального використання окремих видів природних об’єктів; б) природоохоронні відносини: щодо охорони і раціонального використання окремих природних комплексів; в) із забезпечення екологічної безпеки: щодо убезпечення здоров’я людини, її майна і господарської діяльності від різних екологічних загроз.

Курс "Екологічне право України" поділений на VI змістових модулів, об’єднаних у три блоки: Загальна частина (змістові модулі: вступний і управління), Особлива частина (змістові модулі: природоресурсне право, право природних комплексів і право екологічної безпеки) і Спеціальна частина (змістовий модуль: міжнародне та право екологічне право ЄС). Курс поділений на чотири самостійних навчальних дисципліни: Екологічне право України, Природоресурсне право України, Земельне право України і Право екологічної безпеки, кожна з яких становить самостійну залікову одиницю.

Навчальна дисципліна "Екологічне право України" охоплює три змістових модуля: загальна частина екологічного права, природоресурсове право та право природних комплексів, право екологічної безпеки. Вона розрахована у межах 54 аудиторних години, з яких 28 годин лекційних і 26 годин – семінарські та практичні заняття. Загальний обсяг навчальної дисципліни для другого року стаціонару (третій семестр): 108 години, що відповідає 3 кредитам ECTS за кредитно-модульною системою навчання. За базовим навчальним планом екологічне право є обов’язковим предметом. Плани семінарських занять розраховані на курсантів денної форми навчання і розроблені на підставі Робочої навчальної програми дисципліни "Екологічне право України". Форма підсумкового контролю – іспит.

Протягом вивчення навчальної дисципліни передбачається опанування курсантами основ екологічного права України, формування їх еколого-правової свідомості, засвоєння еколого-правового категоріального апарату. Курсанти мають чітко уявляти собі будову екологічного законодавства України, знати його основні положення, вільно орієнтуватися у системі еколого-правових норм. У процесі вивчення навчальної дисципліни, відтак, важливого значення надається безпосередній роботі курсантів із текстами законодавчих актів. Курсанти повинні також отримати певні навички практичної роботи, навчитися розв’язувати задачі, складати договори, заяви, запити, протоколи та інші документи.

Плани семінарських занять складаються з: а) переліку питань для підготовки; б) задачі до кожної теми; в) практичні завдання до кожної теми; г) теми рефератів до кожного заняття; ґ) переліку нормативних актів та спеціальної літератури, які необхідно опрацювати при підготовці до кожного заняття. Частина питань виносяться на самостійне вивчення курсантами (див. Програму навчальної дисципліни).

Для підготовки до кожної теми семінарського заняття курсант повинен уважно вчитатися у поставлені питання для того, щоб зрозуміти їх зміст. Підготовку необхідно починати з вивчення спеціальної літератури. Після засвоєння основних категорій даної теми, необхідно опрацювати відповідний нормативний матеріал. Тільки після цього можна приступати до розв’язання задач і виконання практичних завдань. При розв’язанні задач необхідно дуже уважно вчитуватися у зміст задачі, щоб правильно зрозуміти її умови: іноді не лише слова, але й неправильно розставленої коми достатньо, щоб невірно зрозуміти зміст задачі. Для розв’язання задачі курсант має використати той нормативний матеріал, який він вважає за необхідне. Кожен має право на свою особисту точку зору, тому годі шукати єдино правильних відповідей на питання задачі: можливими є багато варіантів розв’язання – важливим є те, як курсант обґрунтує свою позицію з точки зору права. Для виконання практичних завдань можна послуговуватися зразками документів, але при цьому необхідно їх правильно заповнити згідно з відповідними вимогами нормативно-правових актів.

При вивченні питань, що винесені на семінарські заняття, необхідно звернути уваги на опанування відповідного еколого-правового тезаурусу: курсант повинен знати пояснення кожного терміну, яке зустрічається йому під час підготовки. Також треба спробувати самостійно з’ясувати всі незрозумілі питання, які виникають при підготовці відповідей на те чи інше питання семінарського заняття. Особливу увагу належить приділити колізійним і проблемним моментам, спробувати розв’язати відповідні правові проблеми самотужки, або за допомогою аналізу відповідної літератури. Всі питання, які виникають при підготовці до семінарського заняття, на які курсант не зміг знайти відповіді самостійно, або які носять проблемний характер, належить занотовувати і під час семінарського заняття задавати їх викладачу чи пропонувати для дискусії іншим курсантами.

Питання, винесені на семінарські заняття – це теми для обговорення, а не вичерпний перелік питань, які будуть підніматися у ході заняття. Під час семінарського заняття викладач, або самі курсанти можуть задавати проблемні питання для обговорення, які не виходять за межі загальної теми семінарського заняття і окремого питання плану семінарського заняття, яке обговорюється. Тому курсанти повинні всебічно і комплексно готуватися до семінарського заняття, намагаючись з’ясувати різні сторони правових проблем, що піднімаються. У цьому їм може допомогти як аналіз рекомендованої літератури, нормативного матеріалу, так і матеріалів судової чи іншої практики.

Відповідний нормативний матеріал, проекти законодавчих актів курсант може знайти у мережі Інтернет за адресою: http://portal.rada.gov.ua/. Матеріали судової практики публікуються згідно з вимогами Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року у мережі Інтернет за адресою: http://www.court.gov.ua/. Інші матеріали практики, статистичні дані курсанти можуть знайти на сторінці Міністерства охорони навколишнього природного середовища: http://www.menr.gov.ua/. Знайшовши цікаві матеріали практики з теми семінарського заняття, курсант може підготувати доповідь щодо цих матеріалів, з посиланням на відповідні законодавчі акти, зробивши висновки щодо ефективності реалізації екологічного законодавства: наскільки відповідні правові норми є ефективними, чи відповідає фактичний стан реалізації тих чи інших нормативних актів нормативним приписам цих актів.

При підготовці відповідей на питання семінару необхідно враховувати, що кожна сказана курсантом теза, кожна відповідь на питання повинна бути підкріпленою посиланням на відповідні правові норми, інакше це не буде юридична відповідь і вона не буде зарахована як правильна відповідь навіть тоді, якщо в засаді буде правильною. Необґрунтовані юридично відповіді на семінарському заняття не враховуються, або оцінюються негативною оцінкою. Отже, готуючись до семінарського заняття, необхідно вивчити назви і роки прийняття всіх законів, а також назви, яким органом затверджені і рік прийняття підзаконних актів, які регулюють відповідні правовідносини.

Також треба вивчити систему органів управління в екологічній царині, позаяк у тих випадках, коли правник-практик не знає положень відповідних нормативно-правових актів, він принаймні може звернутися із запитом, заявою чи скаргою до відповідного органу, який має надати необхідну допомогу. На ці три моменти: терміни, назви нормативних актів і органи, що управляють у відповідній царині, необхідно звертати особливу увагу при підготовці до семінарського заняття.

Якщо курсант готує письмове індивідуальне чи колективне завдання (практичне завдання, задача, реферат, презентація тощо), він повинен наприкінці наводити список використаних нормативних актів, літератури і матеріалів практики. Крім того, кожна теза чи висновок у рефератах, відповідях на питання задачі тощо мають бути підкріплені посиланнями на відповідні нормативні норми. При розв’язанні задач курсант повинен на підставі опрацювання всієї нормативної бази, що регулює відповідні правовідносини надати правову кваліфікацію цим правовідносинам. Якщо в умовах задачі недостатньо відомостей для правової кваліфікації відповідних правовідносин, курсант має право самостійно домислити додаткові умови у такий спосіб, щоб вони не суперечили наявним умовам задачі. У відповіді на питання задачі курсант має надати кваліфіковане правове обґрунтування його позиції і на підставі цього сформулювати відповідні висновки. Висновки повинні містити відповіді на питання задачі в засаді. Завдання, які здаються викладачу, мають бути підписані курсантами із зазначенням прізвища та ініціалів курсанта, курсу, факультету і взводу.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ