Стаття 129. Погроза вбивством1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,- карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи,- карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 1. Об'єктом злочину є особиста безпека особи. 2. З об'єктивної сторони злочин проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя. Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстраціїзброї тощо. Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку е різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншимиособами. Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрозипотерпілим. 3. Суб'єкт злочину загальний. 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погрозаздатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього. При вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 129, той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи, має усвідомлюватися як винним, так І потерпілим. 5. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його членом організованої групи (ч. 2 ст. 129). Про поняття оргонізованої групи див. ст. 28 і коментар до неї.
|
