Карл Маркс (1818-1883) — німецький філософ, видатний економіст, радикальний громадсько-політичний діяч. Він створив власну філософську систему, основану на матеріалістичних засадах. Значну частину цієї системи К. Маркс розробив у співавторстві із Ф. Енгельсом. Основним для К. Маркса є твердження про соціальну сутність людини, яке виявлялося відвертим протиставленням уявленням його молодших сучасників — французьких просвітителів про людину як «природний автомат». Основні погляди К. Маркса на людину були такими: Природа — неорганічне тіло людини. Людина тільки народжується у природі, живе, використовуючи природу як своєрідне тіло. Насправді це не є її справжнє, органічне єство. К. Маркс пропонує таке співвідношення: практика—теорія—практика. Спершу — стихійна діяльність за пізнання та перетворення світу, яка з часом отримує певний теоретичний підмурівок. Але будь-яка теорія не повинна залишатися абстракцією, а має обов'язково втілюватися у практику, підвищувати її ефективність. Феномен відчудження. Однак у сучасному для К. Маркса капіталістичному суспільстві людина не може реалізувати свою істинну сутність, бо вона працює не Задля втіхи, а просто, щоб заробити собі на хліб. Отже, К. Маркс досліджував історичний розвиток суспільства, аби пересвідчитися в тому, які закони ним керують. Знаючи ці закони, вважав вчений, можна правильно обрати стратегію перетворення капіталістичного суспільства, ствердити такий суспільний лад, в якому людина вже не буде аідчуждена від свого єства, Основні погляди К. Маркса на суспільство: базис визначне надбудову, а суспільне буття — суспільну свідомість. К. Маркс доводив, що основу певного суспільного устрою (надбудови) слід шукати у базисі, точніше, у панівному На певний період споАбі виробництва матеріальних благ, Суспільство постійно розвивається завдяки соціальній революції. У способі виробництва К. Маркс виділяв виробничі сили (власне людей, що працюють) та виробничі відносини, які склалися при розподілі виробленого продукту. За Марксом, із зростанням завдяки прогресу техніки продуктивності праці та рівня кваліфікації, ті, хто безпосередньо працюють, вимагають від власників засобів виробництва більшої частки від заробленого. Зрештою це призводить до соціальної революції, в першу чергу, в економічних відносинах. Через первинність базису змінюються, зрештою, і надбудова, суспільний лад. Маркс виділяв докласове (архаїчне), класове та комуністичне суспільство.
