МИСЛИВЦЯМ
Беру жакан і одиницю, Про пляшку треба забувать: Почимчикую до мисливців, На звіра підем, полювать.
Мисливці - та ж таки піхота І знає братство це просте: "Коли тобі і їй охота..." Та тут бо мова не про те.
Наш колектив стріляв добряче, Та щось коза ні "бе", ні "ме"... Йому за те козел віддячить, - Він ту козу кохатиме!
Лисиця нам хвостом майнула, Ще й усміхнулася здаля. Вона мисливця проминула, А він, роззява, не стріля!
Моєму кумові кортіло У вепра вцілить навмання, Та клята куля полетіла Куди "Макар телят ганя!"
Кабан на нас іти не хоче Коза прихід наш завбача, А клятий заєць нерви дрочить У нас буквально на очах!
Нам єгер допоміг завзято І вепрів "виставив вагон", Та десь заплутався в квадратах І гонить досі наш загон...
Збиваю з голоду оскому, Живіт притиснув до спини. У рюкзаку несу додому Лиш етикетку з "дичини"!
1984
ЗАЙЧИК - “ЗАКЛАДАЙЧИК”
Жив був сірий заїнько у лісочку, Їв травичку, ягідки та грибочки. Раз понюхав пляшечку “оковиту”, Що лишили дядечки недопиту.
І з тої понюшечки, що й казати, Став наш сірий заїнько “закладати” Від понюшки стриматись вже несила, Вже й рідня у зайчика покосіла.
Сам ведмідь став заїнькою займатись. Посилав сіренького лікуватись. Натерпівся заїнько горя-страху, Проклинав горілочку і Глеваху.
Ви мораль в цій баєчці прочитайте, Недопитих пляшечок не кидайте, Бо в усіх угіддячках, де ви сіли, Усі чисто зайчики покосіли...
1996
|
