Неокласична й кейнсіанська теорії попиту на гроші.

Гроші – особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту. Поп.на гр..визначається прагненням ек.суб. у певний момент часу утримувати частину доходів у найліквіднішій (готівковій0 формі). Існують різні теоретичні моделі попиту на гроші. У рамках кількісної теорії гр.. традиційно за основу аналізу брали рівняння обміну, перетворюючи його отримаємо: MD = (P*Q)/ v, де М - кількість грошей, що перебувають в обігу; v - швидкість обігу грошей; Р - абсолютний рівень цін; Q - реальний обсяг виробництва; МD - величина попиту на гроші; Р, v - фактори, що визначають величину попиту на гроші. Сучасна інтерпретація кількісної теорії грошей М. Фрідмана базується на принципі, що попит на гроші окремою особою об­межується сумою її «портфелю ресурсів» і визначається за рів­нянням граничної вигоди від грошового запасу з доходом від альтернативних активів. Вигода від грошей випливає з їхніх властивостей забезпечувати обмін товарами і гарантувати від банкрутства. Дохід від інших активів можна виміряти в номі­нальних і реальних одиницях.. Сукупний попит складається з кількох частин. Дм = Дмт + Дмп + Дм, де Дмт – трансакційний попит, Дмп - попереджувальний попит, Дмс – спекулятивний попит. Неокласики попит на гроші зводили до трансакційного попиту. Операції, що пов’язані з реалізацією ВНП є трансакційними,а попит на гроші для цих операцій є трансакційним попитом. Величина цього попиту визначається: У н = М*V, М*Дмт = Ун*р / V,, де 1/V = k - коеф-т зберігання грошей у касі. Дмт =k*Ун. У Кейнса трансакційний попит є складовою частиною попиту на гроші. В рамках трансаксійного виділяють попереджувальний попит, що виникає коли змінюються очікування споживача через очікування росту цін, чи надзвичайних ситуацій. Спекулятивний попит - попит на гроші для купівлі майна чи активів. Він визначається курсом ціни на цінні папери. Якщо % ставка збільшується, то зростає курс акцій і спекулятивний попит падає. Взагалі він визначається курсом цін на ц.п. Зростання курсу веде до падіння спек. попиту. Курс цін на ц. п. прямопропорційний доходу на них і обернений до банківської % ставки. Якщо % ставка падає, то інвестиції зростають, що веде до зростання сук. план. витрат. Це призводить до зростання НД через MULT і підвищення трансакційного попиту на гроші. Кейнсіанці Кейнсіанська теорія переваг ліквідності намагається дати відповідь на вказані проблеми, виходячи із мотивів економічно­го суб'єкта, які спонукають його зберігати частину свого багат­ства у формі ліквідних грошових активів. Дж. М. Кейнс виділяє мотиви: трансакційний, спекулятивний, перестороги, зазна­чаючи при цьому, що суб'єкт не завжди може визначити, якими саме мотивами він керується. Трансакційний: мотив зоереження грошей, що вини­кає із зручності їхнього використання як засобу платежу. Спекулятивний: мотив збереження грошей, що вини­кає з невизначеності майбутньої вар тості інших фінансових активів і ба жанням уникнути втрат. Перестороги: мотив збереження грошей як корис­ного ресурсу купівельної спроможно­сті, який у майбутньому дає можли­вість здійснювати незаплановані ви трати Кейнс розглядав попит на гроші як функцію від номінально­го доходу (Y) і норми позичкового процента (і). За його тео­рією, номінальний дохід (Y) прямо пропорційно впливає на грошовий попит (М^D) (під впливом трансакційного мотиву і мотиву перестороги), а норма позичкового процента (i) обер­нено пропорційно (залежно від спекулятивного мотиву) впли­ває на попит на грош