Експлуатаційні ліси

- експлуатаційні ліси на рівнині

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені: природні заповідники; пам’ятки природи; заповідні урочища, заказники. До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені: природні заповідники; пам’ятки природи; заповідні урочища, заказники. До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені: лісові ділянки (смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів, залізниці залізниць, та автомобільних доріг, протиерозійні ліси. До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені: лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць, автомобільних доріг державного значення, лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, байрачні ліси.

В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування.

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основним положенням організації та розвитку, лісового господарства області. Перелік утворених господарств і госпсекцій в межах госпчастин, приведений в таблиці 1.2. Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення деревних порід до господарських секцій в залежності від їх продуктивності та інших ознак поміщені в протоколі першої лісо впорядкованої наради.

Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року і приведених у протоколі першої лісо впорядкованої наради.

 

 

Таблиця 1.2. Фактичний і оптимальний розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель з переважанням основних лісоутворюючих порід за групами віку(%)

Групи основних лісоутворюючих порід	Фактичний	Оптимальний
Молодняки	Середньовікові	Пристигаючі	Стиглі і перестиглі	Молодняки	Середньовікові	пристигаючі	Стиглі
Ліси природоохоронного,наукового, історико-культурного призначення
Хвойні	5,2	62,9	23,5	8,4	36,4	36,4	18,1	9,1
Твердолистяні				100,0	26,3	52,7	10,5	10,5
М’ягколистяні	15,7	38,8	10,1	35,4	28,6	42,8	14,3	14,3
Разом	8,0	56,4	19,8	15,8	34,3	38,1	17,1	10,5
Захисні ліси
Хвойні	8,8	80,0	6,7	4,5	32,4	39,6	16,2	11,8
Твердолистяні	18,4	25,3	4,0	52,3	24,7	46,1	12,4	16,8
М’ягколистяні	20,4	65,7	5,9	80,0	26,4	46,9	13,2	13,5
Разом	14,2	65,6	6,0	14,2	29,1	43,1	14,6	13,2
Експлуатаційні ліси

Продовження таблиці 1.2

Хвойні	19,9	37,3	28,2	14,6	44,5	22,2	22,2	11,1
Твердолистяні	13,6	34,1	6,3	46,0	36,1	36,5	18,0	9,4
М’ягколистяні	34,4	32,7	11,7	21,2	28,7	42,7	14,3	14,3
Разом	23,8	35,9	23,3	17,0	40,0	28,0	20,0	12,0
Усього по підприємству
Хвойні	17,9	44,1	25,0	13,0	42,6	25,1	21,2	11,1
Твердолистяні	17,1	27,6	4,6	50,7	27,8	43,6	13,9	14,7
М’ягколистяні	31,0	39,9	10,4	18,7	28,2	43,4	14,1	14,2
Усього	21,6	42,1	19,9	16,4	37,7	31,2	18,9	12,2

 

Лісові ділянки в практичній діяльності використовуються досить ефективно. Питома вага вкритих лісовою рослинністю ділянок 1,8%. Питома вага сосни звичайної і дуба звичайного 66,7% і 2,5% відповідно. Наявність на площі 95,5 га низько бонітетних(5 і нижче класів бонітету) насаджень пояснюється умовами місцезнаходження. Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 250.8 га. Їхня наявність обумовлена умовами місцезростання. Діагностична характеристика типів лісу викладена в основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Житомирської області.

В результаті змін, що сталися за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 37386,9 га або 91,1%, загальний запас 7951,98 тис.м³. Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 213м³, а середній запас стиглих і перестійних насаджень-270м3, середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,0м3.

Площа і запас стиглих деревостанів складає 6141,6га і 1660,87 тис.м³, або 16,4% і 20,9 в тому числі експлуатаційний фонд 2274,2 га і 672,32 тис.м³, або 6,0% і 8,4%. Основними причинами зміни площі запасу стиглих насаджень є природний ріст. Направленість і результативність ходу природного поновлення як на невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках, так і під наметом лісу в регіоні вивчені досконально.

 

 

1.3. Природно-кліматичні умови господарства

Територія ДП “Овруцьке СЛГ ” розташована в зоні центрального Полісся. Згідно лісорослинних умов територія спецдержлісгоспу відноситься до зони змішаних хвойно-листяних лісів.

В цілому кліматичні умови району розташування підприємства сприятливі для ведення лісового і сільського господарства. Порівняно висока вологість, помірно тепле літо, м’яка з стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворювальних деревних порід. Це підтверджується наявністю в підприємстві насаджень відносно високих бонітеті: сосна звичайна - 1,6; дуб звичайний – 2.5; береза повисла – 1,9; вільха чорна – 1,9.

Найбільше поширення мають дерново-підзолисті грунти (90% вкритих лісом земель). Торф’яно-підзолисті і торф’яно-глеєві грунти розміщені в долинах річок і широких плоских пониженнях. За вологістю більша частина грунтів відноситься до матерії свіжих.

Дерново-підзолисті грунти в умовах лісу, як відомо, характерні значним шаром лісового відпаду, так названої лісової підстилки. Нижче його розташовується відносно темний, так названо перегнійносмовіальний горизонт, після горизонт вимивання світло-сірого і білуватого кольору. Таким грунтам властиві найменш вибагливі до грунтової родючості породи – сосна, дуб, береза.

Із збільшенням у складі грунтів глинистих часток збільшується їх родючість, тому на глинисто-піщаних і супіщаних грунтах формуються змішані сосново-дубові насадження. Заболочування території спецдержлісгоспу порівняно невелике для Полісся. Болота і лісові землі, які надмірно зволожені, складають 9,2% від загальної площі лісгоспу.

Територія спецлісгоспу розташована в басейні річки Уж і притока Жерев, Грезля, Звіздаль та ін. Ці річки мають атмосферно-грунтове живлення і являються типовими поліськими водо потоками. В цілому гідрологічні умови території розташування спецдержлісгоспу цілком сприятливі для ведення лісового господарства. Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно. Основним напрямком розвитку спецдержлісгоспу є збереження і підвищення природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних функцій лісу, а також отримання цінної деревини.

Висновки до розділу 1.

Аналізуючи вищенаведені відомості про природні умови та місце розташування ДП «Овруцьке СЛГ», то в цілому можна зробити висновок, що умови для ведення лісового господарства досить сприятливі. Цьому сприяють і насамперед показники клімату. Підтвердженням цього є показники бонітетів насаджень на території підприємства: сосна звичайна - 1,6; дуб звичайний – 2.5; береза повисла – 1,9; вільха чорна – 1,9. Важливим є те, що лісистість території сягає понад 50%. Хоча для Полісся характерна велика кількість боліт, на території підприємства це число не відповідає середнім показникам природної зони.