Дошка 6а

 

Од Оріє то сєо бящі наши отцє со боруси одо Ра-рієцє до Нєпрєни а Карпанєскє држава. По родіє ти сє праві ті одо родічє а Вѣча. А всак род на імєна свє родічє, кіє соутє правіщє і окуд ідє до Гурє тако. А тамо єсє коняжє а воєвєндцє-вутцє, люди да бранітісє одо сва врзі во славу Пєруніу!

А сіц Дажбова помуга навртісє на (н)и. Тако бя Доржава та Руска одо руси. А борусіцє ту бо борі, а вєлка нєпрстана бяшєтє вшак час, а многа сѣча суби, а бо то врзєма начатвєна а нчє нєскушєна до концєа, тако роміє а (г)одє.

Ту бо Єрмєнрєх ідє до нь а налзє на нь. І тако потлацєни смє бяхомє одо ромє і настчєнєа одо годє – мєзє два огніща тлятє а сє паліті. А ту бя вєлка біда: а жнєва наши опалєна, і нічє сє лішяно она, нєні жє димє і попєлєщє.

То бо прєлєнтє до ни Птіцє Бжєска а рчє: "Одоітє до полунощє а натятєсє на нє, коліждє ти ідяхутє до сєли наши". А по тє бєштє а тако. Утворяшє удшє до полунєщє, а натчємо сєн на нє, а роспріяя тая. Овитєзєтє на нє, а тако ідяшєтє до нє, а ставітєсє стаунама по Данаю. А ромі до ни сє врзєтєшашє а біяі сє много. Ту борзо утцєнє: бяша простєглавіті ни, а тако смє простіглавіхом єіє. А то тєма бя воі упростєглавєнєх. Вєльцє снєзє, хлади, глад моучіша наши людіє. Бо ставаяі трцє а лішашєся бєзо вшє, она тоікратє вєлцє устрадашєся, бо нєзалєглєсті імаі а ту твряі.

 

***

Од Ора то сього були наші отці з борусами од Ра-ріки до Непрени [*Дніпра] і Карпатської держави. По родах тих се правили ті од родичів і Віча. І всяк рід на ім’я своїх родичів, які суть правили і звідки ішли до Гори¹ також. А тамо єсь князі і воєводи-отці, люди да браніться од своїх ворогів² во славу Перуну!

І так Дажбова поміч наверталася на нас. Так бя Держава та Руська од русі. А борусичі тут бо боролися, і валка неперестанна була всяк час, і многа січа була, і бо то ворогами начата і нині нескушена³ до кінця, тако ромеї і годи.

Тут бо Германаріх іде до нас і наліз на нас. І так потовчені ми були од ромів і настигнуті од годів – міжи двух огнищ тліти і се палати. А тут настала велика біда: і жнива наші опалені, і нічого не лишилося нам, нині же дим і попелище.

То бо прилетіла до нас Птиця Божеська і рече: "Одійдіть до полуночі і нападете на них, коли ж ті підуть на села наші". А по те було і так. Утворили відхід до полуночі, і натечемо це на них, і розпріяли [*розбили] тих. Озвитяжились на них, і так ішли до них, і стивали станами по Данаю. І роми до нас се вверглися і били се много. Ті борзо спішили: хотіли простеглавити [*обезглавити] нас, а так ми простеглавили їх. І то тема [*багато] була воїнів упростеглавлених. Великі сніги, холоди, голод мучили наших людей. Бо ставали [до] бою⁴ і лишалися безо всього, вони багатократно вельми устрадалися, бо незалежність мали і ту творили.

_____

¹ Мова йде про гори Карпати.

² У Лозко помилково "до Сварги".

³ Дослівно – "нез’їдена" (кушати – їсти), також близьке до "нескошена" (принцип той же). Може бути в значені "несплачена" (куш – винагорода, сплата).

⁴ Яценко перекладає "втікачами", Лозко – "повертаючись". Порівняємо: "Тадє комоньства іронште утърчє [*вступила в бій] а росбіяі годь." [д.4а] або "отрцє [*відбив] Гуларека одє Воронєнцє" [д.6д]. Тобто мається на увазі слово "торцем", "торч", яке тут замінено висловом "до бою".