Показник, який використовують для характеристики якості

борошна:

клейковини згідно з ДСТУ;

газоутримувальна здатність;

+ одиниці шкали приладу ІДК;

розтяжність, пружність.

 

139. Культура, що має найнижчу натуру зерна:

пшениця;

ячмінь;

жито;

+ овес.

 

140. Зернова культура, що характеризується найбільшим показником плівчастості:

+ овес;

пшениця;

рис;

пшениця.

 

141. За хімічним складом всі зернові культури розділяють на групи:

+ багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на пектин, багаті на білок, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на вітаміни, багаті на жири;

багаті на крохмаль, багаті на білок, багаті на цукрі.

142. Впливають на сипкість зернової маси:

+ форма, розмір, стан поверхні зерна, вологість, кількість та склад домішок зерна;

температура зерна;

температура зерна та стан поверхні зерна;

консистенція ендосперму.

 

143. Асортимент круп, що виробляють із зерна ячменю:

+ крупа перлова п’ятиномерна, крупа ячмінна триномерна;

крупа «Полтавська»;

крупа «Артек», крупа ячмінна триномерна;

крупа «Геркулес».

 

 

144. Виробляють із зерна пшениці:

+ крупа «Артек», крупа «Полтавська»;

крупа «Полтавська», толокно;

крупа «Продільна»;

крупа «Продільна», крупа «Полтавська».

 

145. Борошномельні властивості зерна пшениці оцінюють за показниками:

свіжісті, вологість, засміченість;

+ крупність і виповненість, натура, консистенція ендосперму, щільність, міцність, твердість ендосперму, зольність;

хімічний склад, енергія і здатність до проростання, склоподібність;

ознаки свіжості, вологість, засміченість, зараженість комахами і кліщами, хімічний склад.

 

146. Властивість більшої чи меншої рухомості зернової маси, що дозволяє легко переміщувати зернову масу, використовуючи принцип самопливу – це:

шпаруватість;

+ сипкість;

самосортування;

шеретування.

 

147. Клейковина за типами:

нормальна, ненормальна, слабка, середня, міцна;

слабка, середня;

середня, нормальна, міцна, сильна, неміцна;