Студопедия — Філософія освіти та буття людини: антропологічний аспект
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Філософія освіти та буття людини: антропологічний аспект






 

На підставі так званого антропологічного повороту виникають певні концепції в некласичній та посткласичній філософії, для яких пріоритетною є експлікація смислу людського буття.

Філософська антропологія актуалізує буттєво-ціннісне осмислення освіти. Як зазначив В.Стьопін, “І.Кант намагався через епістемологію, онтологію, аксіологію розкрити сутність природи людини, однак вирішував цю проблему із класичних позицій. Некласична філософія починає з антропології філософської, розуміння того, що є людина ”.

(Степин В. Человек как развивающаяся система /В.Степин // Філософія освіти – 2008. – № 1–2 (7). – С. 65).

 

Філософська антропологія – новий тип некласичного “філософствування” у німецькомовній філософії XX ст. Методологічно вагомий доробок представників філософської антропології (М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен).

Підходи М.Шелера характеризує взаємозв’язок філософського світогляду, людського духу, самосвідомості, науки, культури, освіти, життя, що збагачує не лише філософську антропологію, а й феноменологію (“Феноменологія і теорія пізнання”), праця “Становище людини в Космосі” (1928) є концентрованим викладом основного дослідження – “Сутність людини, новий досвід філософської антропології” (незавершене). На його пошуках позначились ідеї “філософії життя” (В.Дільтей), початки феноменології “життєвого світу” (Е.Гуссерль), теза – “усяка онтологія є феноменологія” (М.Гайдеггер), проблеми “вітальності” й “розуму” (М.Вебер).

М.Шелер, М.Гартман (основоположник критичної або нової онтології), М.Гайдеггер – належали до кола учнів Е.Гуссерля.

 

Лейтмотивом праці М.Шелера “Людина в епоху вирівнювання” (1927) є “ зміни самої людини, способу внутрішньої побудови тіла, інстинктів, душі, духу; і це не тільки зміни її фактичного буття, а й стандартів… Та найвагоміше вирівнювання становлення самої людини – суб’єкта, котрий творить історію”. Рух до відносної вселюдини містить вирівнювання двох начал: “аполлонійського” (духовність, інтелект, розум) та “діонісійського” (інстинкти), взятих як ідеї, типи… Завдяки засвоєння та формування специфічних технік терпіння, страждання (Схід), їхнього синтезу з розробленою технікою влади (Захід) – уможливлюється трансформація загальної пізнавальної культури. Людина має вчитися здатності осягати солідарність усіх живих істот між собою й солідарність світового процесу”.

(Шелер М. Человек в эпоху уравнивания /М.Шелер //Избр. произвед.: пер. с нем. А.В.Денежкина, А.Н.Малинкина, А.Ф.Филиппова. – М.: Гносис, 1994. – С. 98–128).

Див. також:

Шелер М. Положение человека в Космосе /М.Шелер //Проблема человека в западной философии: пер. с нем. А.Филиппова. – М.,1988. – С. 31–95.

Шелер М. Формы знания и образование / М.Шелер: пер. с нем А.И.Малинкина //Человек. – 1992. – № 4. – С. 85–95.

Шелер М. Формы знания и образование / М.Шелер: пер. с нем. А.И.Малинкина //Человек. – 1992. – № 5. – С. 63–75.

 

“Антропологічна рефлексія, – зауважив В.Лук’янець, – це багатовіковий, але не монодисциплінарний, а транскультурний дискурс... Турбота про екзистенційну долю людського буття, зануреного або у “льодяний Космос”, або в тотально технологізоване середовище, – є вищим призначенням суб’єкта антропологічної рефлексії”. Загальновизнаної “єдиної теорії людського буття” у сучасній філософській антропології поки що немає”.

(Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури /В.С.Лук’янець, О.М.Кравченко, Л.В.Озадовська. – К.: Центр практ. філософії, 2000. – С. 160, 162, 166).

 

Філософська антропологія у своїй провідній тенденції – це радше синтетична філософія людини.

Антропомірність філософії освіти виявляє певні світоглядно-методологічні орієнтири щодо людської здатності екзистенціального самовизначення як власне особистісного “тут-і-тепер” творення буття у культурі.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 603. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия