Співввідношення видатків держави та видатків бюджету.

Державні видатки — це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ. Отже, видатки державного бюджету — це лише частина державних видатків.

Видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають у зв’язку з розподілом фонду коштів держави і його використанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. Видатки бюджету тісно пов’язані з його доходами, що виражається кількісною відповідністю видатків доходам, а також їх взаємовпливом.

З одного боку, обсяг видатків бюджету лімітується жорсткими межами бюджетних надходжень (доходів), причому доходи, у свою чергу, визначаються економічними можливостями держави. З іншого боку, видатки можуть впливати на доходи, сприяючи зростанню виробництва, розвитку науки та ін.

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, що зумовлюється суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, відіграють вирішальну роль у соціально-економічному розвитку країни.

13. Фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства.

З розвитком фінансового права, зокрема податкового, в науці стала виділятися фінансово-правова відповідальність як самостійний вид відповідальності. На законодавчому рівні поняття “фінансових санкцій” вперше було згадане у Законі України “Про державну податкову службу в Україні”, який вводився в дію 04.12.90 року, зокрема, у п.7 ст.11 (“Права органів державної податкової служби”), передбачено їх право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнень.

Фінансово-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка виражається у застосуванні до правопорушника уповноваженими на те державними органами, фінансово-правових норм-заходів державного примусу.

Фінансове правопорушення – це порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність.

Податкове правопорушення – це протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов’язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності.

Заходами фiнансової вiдповiдальностi за порушення податкового законодавства слiд вважати передбаченi санкцiї податково-правової норми, штрафнi (фiнансовi) санкцiї та пеню. Iхнi особливостi:

- застосовують у разi вчинення порушення норм податкового законодавства, й полягають у додаткових майнових стягненнях;

- виступають як мiра державного примусу, яку застосовують до правопорушникiв;

- мають за мету покарання правопорушникiв, а також компенсацiю майнових втрат бюджетiв i державних цiльових фондiв внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податкiв i зборів;

- мають майновий (грошовий) характер.

Штрафною санкцiєю (штрафом) є плата в фiксованiй сумi або у виглядi відсоткiв вiд суми податкового зобов’язання (без урахування пенi та штрафних санкцiй), яку стягують iз платника податкiв у зв‘язку з порушенням ним правил оподатковування, визначених вiдповiдними законами. Штрафнi санкцiії накладають контролюючi органи, а в окремих випадках самостiйно нараховує й сплачує платник податкiв.

Поряд зi штрафом, сплату пенi також слiд розглядати як мiру фiнансової вiдповiдальностi, а саме як плату у виглядi вiдсотків нарахованих на суму податкового борту (без урахування пенi), що стягують iз платника податкiв у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов‘язання.