Державний борг. Правові засади державного боргу закріплено в бюджетному кодексі України.Правові засади державного боргу закріплено в бюджетному кодексі України. Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення. До державного боргу належать: -- Боргові зобов'язання України перед суб'єктами господарювання резидентами України, іноземними державами, міжнародними організаціями, іншими суб'єктами міжнародного права, включаючи зобов'язання по державним гарантіям, наданих Україною. -- Борг, що стосується залучення коштів фізичних осіб. Державний кредит - правова категорія, яка розглядається як сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, які виникають щодо отримання державою або розміщення державою коштів, а також відносини з надання державних гарантій. Класифікація боргу: --Капітальний - сума випущених та непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи проценти, які повинні бути сплачені. -- Поточний - виплати, які треба здійснити по погашенню зобов’язань строк яких настав. Борг поділяється на: -- Внутрішній (запозичення у резидентів) -- Зовнішній (запозичення у іноземних суб'єктів) Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить КМУ в особі Міністра фінансів. Держава може здійснювати запозичення у відповідних граничних межах. Основні способи розміщення запозичень: -- Розміщення боргових цінних паперів -- Залучення кредитів (у спеціалізованих кредитних інститутах)
Кредити: -- Короткострокові -- Середньострокові (1-5 років) -- Довгострокові (5-30 років) Управління державним боргом здійснює уряд України. Основні методи регулювання державного боргу: 1) Рефінансування - погашення заборгованості за допомогою взяття інших позик. 2) Конверсія - зміна розміру доходності позики (зменшення або збільшення процентної ставки) 3) Консолідація - збільшення строку дії випущеної позики. 4) Об'єднання кількох позик в одну - уніфікація.
|
