Поняття і види податкових норм. Структура податкової норми

 

 

Податкова норма – це правила поведінки, що регулює відносини між суб’єктами оподаткування щодо встановлення, введення та стягнення податків, встановлені державою та забезпечені силою її примусу

 

		Елементи податкового закону

 

 

Суб'єкт оподаткування – це юридична або фізична особа, якій належить спла­чувати податок відповідно до норми закону.

 

Об'єкт оподаткування вказує на обставини, за яких у суб'єкта оподаткуван­ня виникає обов'язок сплатити податок. У деяких податкових зако­нах об'єкт може набувати конкретизації, і з'являється предмет опо­даткування.

 

Предмет оподаткування вказує на ознаки фактичного, а не юридичного ха­рактеру, за якими обґрунтовується стягнення відповідного податку.

 

Джерело сплати податку – це дохід платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо по­в'язане з об'єктом оподаткування, а може й не стосуватися об'єкта оподаткування, об'єкт і джерело не завжди збігаються.

Податкова база служить для того, щоб кількісно виразити пред­мет оподаткування. У ряді випадків податкова база є частиною пред­мета оподаткування, до якої застосовується податкова ставка. Але це правильно лише тоді, коли предмет оподаткування безпосеред­ньо визначає і дає можливість застосовувати до себе обчислення. Податкова база необхідна саме для обчислення податку, але вона не є умовою (об'єктом оподаткування), що породжує обов'язок спла­тити податок.

Одиниця обкла­дання – цета його частина, на яку встановлено податкову ставку, це одиниця виміру (майнового чи грошо­вого) об'єкта оподаткування, стосовно якої встановлюються норма­тиви і ставки обкладення. Одиниця оподаткування має переважно розрахунковий характер.

Ставка податку — законодавче встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

 

	Види ставок

 

 

Залежно від методу встановлення	Ø тверді – встановлюються в абсолютних одиницях
Ø процентні – встановлюються в процентах від одиниці оподаткування
За змістом	Ø маргінальні – вказують безпосередньо у відповідному законі про податок
Ø фактичні – визначаються як відношення сплаченого податку до податкової бази
Ø економічні – це відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу
За податковим тиском	Ø базова
Ø підвищена
Ø знижена

 

Строки сплати податку - це визначені в законі про податок події або дати, які тісно пов'язані з моментом виникнення і при­пинення податкового обов'язку, а у випадку його невиконання - з наслідками, що витікають із обов'язку і встановлюються в законі, який регулює кожний окремий вид податку, з метою забезпечення рівномірності та регулярності над­ходження коштів до бюджету.

 

Податковий період — це строк, про­тягом якого завершується процес формування податкової бази, ос­таточно визначається розмір податкового зобов'язання.

 

Податкові пільги – це повне або часткове звільнення платника податку від сплати податків, зборів.

 

 

 

Метод оподаткування – це порядок зміни ставки податку в залежності від росту податкової бази.