ЕКСПРЕС-МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ

КРЕАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ (В. Костів)

 

Для забезпечення ефективної діяльності практичного психолога, соціального педагога в загальноосвітній школі виникла нагальна потреба автоматизації їх рутинних операцій, що стосуються психологічного діагностування та консультування (інструктаж обстежуваного, пред’явлення стимулів та реєстрація відповідей респондента, ведення протоколу, обрахунки результатів тощо). За рахунок такої автоматизації підвищується рівень стандартизації, точність і швидкість отримання вихідних діагностичних даних, оперативність обробки інформації, можливість у стислі терміни проведення масштабних психодіагностичних обстежень. Усе це разом сприяє різним стратегічним і тактичним цілям і завданням загальноосвітньої школи, а в практичному плані моніторингу розвитку особистісних якостей школярів, професійному психологічному відбору й професійному самовизначенню особистості.

Проте, сучасна загальноосвітня школа не має такого оперативного комп’ютерного психодіагностичного інструментарію. Практичні психологи й соціальні педагоги користуються окремими комп’ютерними психодіагностичними розробками російських вчених, які більшою мірою проникають у школу не від Міністерства освіти й науки України, а через діяльність окремих ентузіастів і комерційних ділків. Шкідливість використання такого продукту очевидна: українські школярі не усвідомлюють значення конструкту, закладено в твердженнях російськомовних тестів, і об’єктивність такого обстеження не завжди видається правомірною.

Сьогодні в Україні постало невідкладною справою серйозно зайнятись комп’ютеризацією сучасною загальноосвітньої школи, розробкою новітніх комп’ютерних технологій із можливостями генерувати й реалізувати нові види психодіагностичних експериментів, по-новому організувати стимульну послідовність, реєструвати раніше не доступні параметри реакцій обстежуваних, оформляти психодіагностичні методики в різні види ігор тощо. Саме постановка таких складних завдань, нерозрозробленість їх у сучасній науці послужили метою цієї статті, завданням якої є опис програми оперативного комп’ютерного тестування рівня сформованості креативної культури особистості.

Якщо креативність є науково сталою категорією в психологічній і педагогічній науках, то саме поняття „креативність” ще не знайшло гідної дефініції у відповідних словниках і не має достатньої наукової інтерпретації в психології творчості. І це, незважаючи на те, що проблема креативності вивчається достатньо інтенсивно: десятки науково-дослідних робіт тією чи іншою мірою торкаються різних аспектів наукової творчості – дотепер погляди на цю проблему настільки утаємничені, що частіше розвиваються різні прикладні питання формування креативності, без урахування її сутнісних характеристик [2, 3, 4, 5].

В обґрунтуванні діагностики креативності особистості скористаємось дослідженнями представників системно-синергетичного підходу, які трактують аналіз суспільних процесів і явищ на основі таких параметрів як системність, цілісність, структурність, функціональність, нелінійність, нерівноважність, нестійкість, незворотність (Князєва Є., Курдюмов С., 2002; Чалий І., 2001, ін.). Зусилля представників цих напрямів у поєднанні з положеннями творців культурно-історичної психології, крос-культурної психології (А. Асмолов, М. Беннет, Л. Виготський, В. Зінченко, Е. Касірер, М. Коул, Д. Мацумото, Г. Тріандіс та ін.), визнання ними культури як психологічного конструкту [5, 405] дало змогу по-новому трактувати структуру як загальної, так і окремих культур особистості [Кос].

Покажемо можливості психодіагностичного інструментарію, сконструйованого на основі системно-синергетичної моделі креативної культури особистості. Креативна культура особистості визначається нами як інтегральна системна властивість, що характеризується мірою сформованості суспільно-значущих якостей креативу, генетично заданих і соціально набутих у результаті дії механізму внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції креативної поведінки та зовнішніх креативних відносин особи в процесі її життєдіяльності та самореалізації [1]. Тобто, креативна культура особи складає інтегральне утворення, особистісну властивість, яка містить три підсистеми цілісної системи інтегративних креативних якостей особистості.

Для діагностики рівня сформованості інтегративних якостей кожної з підсистем нами розроблено відповідні опитувальники, які дають змогу оперативно встановити рівень сформованості якостей креативної культури особистості, на основі технології „Кваліметричний профіль”, в основу якої покладено розробки в сфері стратегічного менеджменту і кваліметрії, виконані доктором економічних наук Г. Дмитренком.

Експрес-методика виявлення креативних якостей особистості, побудована на основі технологічного інструментарію „Кваліметричний профіль” (автори В. Костів, Л. Барабащук, О. Протас), містить опитувальники, які дають змогу визначати співгармонійність виділених якостей на рівні трьох підсистем: 1) моделі креативної поведінки особистості (умовна назва „Опитувальник МП (моделі поведінки)”; 2) спрямованості креативної поведінки (умовна назва „Опитувальник СФ (системна функція)”; 3) креативних якостей (умовна назва „Опитувальник КЯ (креативні якості)”; 4) креативних відносин особистості (умовна назва „Опитувальник КВ (креативні відносини)”. У результаті можна встановити коефіцієнт співгармонійності розвитку креативних якостей і загальний профіль креативної культури особистості.

Наведемо зміст означених методик. У табл. 1 показано, в якості зразка, ознаки, критерії (вагу та оцінку) рівня сформованості креативних відносин у такому симптомокомплексі, як дискурсивність (прояви здібності, аналітичності, синтетичності, ірраціональності, асоціативності), а в табл. 2 – опитувальник для виявлення креативних якостей особистості старшокласника.

Загальна вага всіх означених елементів методики становить 1,0 бала, з них: блоки „моделі поведінки” і „системної функції” – по 0,2 бала; блоки креативних відносин та креативних якостей – по 0,3 бала. Поточне оцінювання елементів за кожною методикою здійснюються згідно з означеними в методиці критеріями: якість проявляється завжди (1.0 бал); більшою мірою, часто проявляється (0,6 бала); якість проявляється ситуативно, від випадку до випадку (0,4 бала); якість слабо проявляється (0,2 бала); якість не проявляється, виступає в протилежному значенні (0,0 балів); володіє всіма переліченими нижче якостями (1,0 бал); має 4 з перелічених вище якостей (0,8 бала); має 3 із перелічених вище якостей (0,4 бала); має 2 і менше з перелічених вище якостей (0,0 балів).

Таблиця 1

Критерії креативних якостей особистості (вага, оцінка)

№	Фактор	Критерії фактору дискурсивності	Значу­щість
	Прояв здібності Вага 0.06	1. Завжди проявляє обдарування, природний нахил до чогось, здатність виконувати щось	1.0
2. Більшою мірою здібний, здатний виконувати щось	0.6
3. Здібність виявляє ситуативно, від випадку до випадку	0.4
4. Рідко виявляє здібність	0.2
5. Ніколи не виявляє здібність	0.0

Продовження таблиці

	Прояв аналітич­ності Вага 0.06	1. Завжди проявляє аналітичні здібності, здатність розчленувати ціле на частини	1.0
2. Більшою мірою здатний до аналітичності	0.6
3. Аналітичність проявляє ситуативно	0.4
4. Рідко проявляє аналітичність	0.2
5. Ніколи не проявляє аналітичності	0.0
	Прояв синтетич­ності Вага 0.06	1. Завжди проявляє синтетичні здібності, здатність з’єднувати ціле з частин	1.0
2. Більшою мірою здатний до синтетичності	0.6
3. Синтетичність проявляє ситуативно	0.4
4. Рідко проявляє синтетичність	0.2
5. Ніколи не проявляє синтетичності	0.0
	Прояв ірраціональності Вага 0.06	1. Завжди здатний інстинктивно виявляти істину, пізнавати інколи не розумом чи логікою, а інтуїцією	1.0
2. Більшою мірою здатний пізнавати інтуїцією, ніж розумом	0.6
3. Ірраціональність проявляє ситуативно	0.4
4. Рідко проявляє ірраціональність	0.2
5. Ніколи не проявляє ірраціональності	0.0
	Прояв асоціатив­ності Вага 0.06	1. Завжди здатний сприймати об’єктивні зв’язки між предметами і явищами, легко вживати асоціативні думки, суб’єктивні образи	1.0
2. Здебільшого проявляє здатність до асо­ціативних зв’язків, суб’єктивних образів	0.6
3. Асоціативність проявляє ситуативно	0.4
4. Рідко проявляє асоціативність	0.2
5. Ніколи не проявляє асоціативності	0.0

Наведемозміст опитувальника, призначеного для встановлення співгармонійності потребової сфери (потреби, інтереси, бажання), ціннісно-нормативної Таблиця 2