Засоби поєднання частин складного реченняОсновними засобами зв'язку предикативних частин в межах складного речення є інтонація і сполучникові засоби (сполучники і сполучні слова). Сполучники підрядності і сполучні слова вказують на залежність однієї предикативної частини від іншої, у сполучниках сурядності така вказівка відсутня. Розрізняють ще один різновид складних речень — складні речення з ускладненою синтаксичною структурою, або складні синтаксичні конструкції, які звичайно є багатокомпонентні, багаточленні. До них відносять, складні речення з кількома сурядними чи підрядними частинами, багаточленні безсполучникові складні речення та комбіновані. Інші критерії класифікації. З погляду можливості/неможливості продовження деякі вчені розрізняють СР відкритої (при бажанні можуть бути поповнені новими предикативними одиницями. наприклад, складносурядні речення з єднальними і розділовими сполучниками) і закритої структури (не підлягають. наприклад, складносурядні речення з протиставними сполучниками). Складне речення утворюється з двох або й більше предикативних одиниць, які об'єднані між собою за принципом рівнозначності в єдине семантичне, граматичне й інформаційне ціле сполучниками сурядності та іншими граматичними засобами Ознака № 1 – сурядний зв'язок. Кожна з предикативних одиниць виступає як відносно самостійна, зберігає значення окремого повідомлення і відносну синтаксичну незалежність. Щоправда, лише перша з цих одиниць будується більш-менш цілісно, а друга й наступні у своєму лексичному складі зумовлені включенням їх в єдине ціле з першою. № 2 є те, що вони свої предикативні частини поєднують між собою сполучниками сурядності, які завжди знаходяться тільки між цими частинами, не належачи жодній з них, а складно-сурядному реченню в цілому. Цим складносур суттєво відрізняються від складнопідрядних, в яких сполучник чи сполучне слово належить підрядній частині і при зміні порядку структурних частин завжди переміщується разом з нею. № 3 ніколи один з компонентів (предикативних одиниць) не може знаходитися у середині іншого. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень Інтонація складається із мелодики звучання, інтенсивності, темпу мовлення, пауз. Може бути перелічувальною, протиставно-зіставною, градаційною, розділовою. Пов'язувати окремі різновиди інтонацій з конкретними типами складносурядних речень не можна, бо те саме речення може інтонуватися по-різному. Сполучники: єднальні, протиставні і розділові, а серед перших ще й окремі підрізновиди — приєднувальні і пояснювально-приєднувальні. Класифікація сполучників звичайно лежить і в основі класифікацій складносурядних речень, бо вона є не тільки засобом поєднання в них предикативних одиниць, а й засобом виявлення взаємовідношень між предикативними частинами цих речень. Порядок предикативних одиниць може бути як сталим, незмінним, що вказує на логічну послідовність розвитку дій у різних частинах (розійдуться тумани, і на світі буде ясно), на поступове розгортання дій у часі (тепер вишні цвітуть, а далі й мак красуватиметься); так і відносно вільним, коли дії усіх складових частин відбуваються водночас.
|
