Процедури складання та виконання розпису місцевого бюджетуБюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Статті Кодексу, що визначають порядок складання та затвердження бюджетного розпису: · Пункт 3 статті 78 Кодексу визначає, що місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. · Статтею 49 Кодексу встановлено місячний термін затвердження бюджетного розпису Державного бюджету України. Порядок складання та виконання розпису державного бюджету визначено інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року №57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету». Згідно із зазначеним наказом, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи мають розробити відповідно до цієї Інструкції порядок складання і виконання розпису відповідного бюджету. Кошторис бюджетної установи Кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Підставою для затвердження кошторисів є бюджетні асигнування, які одержують розпорядники коштів місцевого бюджету відповідно до затвердженого бюджетного розпису. Територіальні органи Державного казначейства України здійснюють контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису місцевого бюджету. Розпорядники бюджетних установ несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених нормативно-правовими актами. Кошторис бюджетної установи має дві складові: · загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; · спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, заскороченою формою економічної класифікації. План асигнувань регламентує взяття установою зобов'язань протягом року. Це свого роду гарантія здійснення платежів. План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом. Бюджетні установи, незалежно від того, ведуть вони облік самостійно чи обслуговуються централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складають індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною ними функцією. Форма кошторису та плану асигнувань затверджуються Міністерством фінансів України.
|
