Роль жирів у харчуванні та норми їх споживанняЖирові та жиромiсткi продукти є постійною складовою раціону людини. Жири надходять в організм з олією, вершковим маслом, маргарином, кулінарними жирами — так звані “видимі” жири, а також з рибою, м’ясом, молоком, яйцями тощо — “сховані” жири. Доросла людина повинна споживати в середньому близько 32 кг жиру в рік, половина з якого припадає на «видимі» жирові продукти. Порівняно з іншими продуктами жири мають найнищу калорійність і є, перш за все, основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини Жири — це е джерела бiологiчно активних речовин: бiологiчно незамінних (лiнолевої) i умовно незамінних полiненасичених жирних (ліноленової, арахідонової), ретинолу (рiзнi форми вiтамiну А), кальциферолів (рiзнi форми вiтамiну D), токоферолу (ізомери вiтамiну Е), бета-каротину (провiтамiн А), фосфолiпiдiв, стеринів. Кожна з цих речовин виконує специфічну функцію в обмiнi речовин організму. Водночас надлишкова кiлькiсть жиру в харчуванні призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчнокам’яного та інших захворювань, підвищує небезпечність появи раку молочних, статевих залоз, прямої кишки. Розроблено науково обгрунтованi перевiренi медичною практикою норми споживання жиру, в г на добу для окремих груп населення, з урахуванням характеру праці, статі, віку тощо. Деякі види жирів необхідно споживати вiдповiдно до теорії збалансованого i раціонального харчування, тому що у в процесі біологічних перетворень в органiзмi їх спiввiдношення впливає на оптимальність дії i засвоюваність. За нормою рекомендованої середньої потреби дорослої людини в жирах 90 г на добу пропонується споживати олії 25—30 г, вершкового масла-20—25, маргарину, кулінарних жирів — 40—50 г. В умовах ринкових відносин попит населення на жирові продукти є вирішальним у формуванні товарних ресурсів торгівлі. Разом з тим, при формуванні структури асортименту жирів необхідно враховувати норми раціонального і збалансованого харчування, що розроблені вітчизняними і зарубіжними вченими.
|
