Механічні системи подачі газу з електронним керуванням

Електронні СИСТЕМИ керування газовими двигунами

Механічні (вакуумні) системи подачі газу з електронним керуванням – це газопаливні системи другого покоління. Завдяки управлінню системами за допомогою мікропроцесорних пристроїв вони мають наступні переваги: стійка робота двигуна на холостих оборотах; точне і стабільне дозування газу; оптимальний склад горючої суміші на всіх режимах роботи двигуна.

У 80-х роках минулого сторіччя в індустріально розвинених країнах був здійснений перехід від бензинових карбюраторних систем живлення автомобільних двигунів до інжекторних (механічних та електронних). В Україні в даний час також налагоджено виробництво автомобілів з системами вприскування бензину, що дозволило підвищити потужність двигунів, понизити витрату палива і викид шкідливих речовин. Поява на дорогах України вдосконалених інжекторних моделей вітчизняних автомобілів і величезної кількості інжекторних іномарок як уживаних, так і нових викликала необхідність переходу до газобалонного устаткування (ГБУ) другого покоління, яке можна було б встановлювати і на ці автомобілі.

На автомобілях з інжекторною системою живлення зберігаються та ж схема установки газового устаткування, що і для механічних газових систем першого покоління: заправний пристрій - балонна арматура - газовий балон - магістральний замковий клапан - газорегулююча апаратура (редуктор) - газозмішувальний пристрій - система підігріву. Відмінність систем другого покоління – в способі управління (електронним блоком, а не механічним способом) і наявності додаткових пристроїв.

У автомобілях з інжекторною системою живлення для подачі бензину використовується електричний насос, тому в системах з механічними форсунками додатково встановлюють реле відключення паливного насоса при переході на газ. У системах, оснащених електричними форсунками, при переході на газ відключається не насос, а форсунки. При цьому вони заміщаються емуляторами - пристроями, що імітують роботу форсунок.

Необхідність застосування емуляторів обумовлена тим, що електронний блок управління двигуном, не одержуючи інформації про спрацьовування форсунок, відключає всю систему в цілому (зокрема і ланцюг запалення), припускаючи, що відбулося пошкодження електричного ланцюга. Датчик витрати повітря захищають хлопавкою, тобто пристроєм, що запобігає пошкодженню датчика і повітряного фільтру при можливому зворотному спалаху газу у впускному трубопроводі. Додатково встановлюють датчики кількості газу, що поступає в двигун, і підбирають відповідний пристрій газозмішувача. Таким чином, установка ГБУ на інжекторних автомобілях не набагато складніше, ніж на карбюраторних.

Розглянемо принцип дії автомобільної газопаливної системи з електронним керуванням.

Газ, заправлений в балон 10 (рис. 4.1) через виносний заправний пристрій 12, виходить з балона в рідкому стані через мультиклапан 11, вбудований в блок арматури, встановлений на балоні. По магістральному трубопроводу газ поступає в газовий електромагнітний клапан 4, встановлений у відсіку двигуна. Цей клапан подає газ в редуктор-випарник 7 тільки при включеному запаленні і лише тоді, коли перемикач виду палива 2 знаходиться в положенні „Газ”. Клапан забезпечений фільтром, що очищає газ від сторонніх суспензій і забруднень.

 

1 – емулятор форсунок; 2 – перемикач виду палива; 3 – БЕУ; 4 – електромагнітний газовий клапан; 5 – газозмішувач; 6 - електричний дозатор газу; 7 – редуктор-випаровувач; 8 – лямбда-зонд; 9 - каталітичний нейтралізатор; 10 – газовий балон; 11 – мультиклапан; 12 – виносний заправний пристрій

Рисунок 4.1 - Схема встановлення вакуумної системи впорскування газу