Глава 10. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЦІЛЬОВИХ ПУБЛІЧНИХ ФОНДІВ КОШТІВ 359

ІШІІ. Зокрема Міжнародний валютний фонд визначає достатність мі дві кодування за внесками на рівні 1—2 часток ВВП на одного жи­теля. У країнах Західної Європи цей показник коливається від 0,3% у І Іорвегії і 0,5% у Швейцарії до 1,2 в Швеції і 1,4 у Великобританії'.

В Україні ця система була запроваджена на виконання Ука­зу Президента України від 10 вересня 1998 р. № 996/98, яким було передбачено утворення Фонду гарантування вкладів фізич-них осіб, створюваного з метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб — вкладників банків². Нині він функціонує на за­садах, визначених Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20 вересня 2001 р. № 2740-ІП (зі зміна­ми). Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та представляє національну систему страхування вкладів.

Фонд гарантує компенсацію коштів за вкладами, у тому чис­лі відсотки, у розмірі загальної суми вкладів (вклади менше 1 гри не підлягають відшкодуванню). Первинна сума гарантування встановлювалася на рівні 500 гри і поступово зросла до 50 тис. грн. Фінансова криза спричинила перегляд показників гарантій­ного страхування, і відповідно до її. 8 Закону України «Про пер­шочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фі­нансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 р. № 639-УІ гранична межа гарантованого державою страхування за вкладами фізичних осіб становить 150 тис. грн.

Гарантії надаються за вкладами фізичних осіб у банках Украї­ни, що є учасниками Фонду (на початок 2009 р. їх нараховуєть­ся 183). У разі порушення банком — учасником Фонду вимог Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» його відносять до категорії тимчасових учасників Фонду. Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб у банку, переведеному до категорії тимчасового учасника Фонду, якщо ці вклади були залучені ним із дати отримання повідом-

¹ Турбанов А. В. Концептуальньїє основи создания и фуіікциоііирпваиин
системи страхований банковских вкладов в Российской Федерацій і (адмппи-
стративно-финансовмй аспект) / А. В. Турбанов. М.: Манускрипт, 2003.
С. 26-27.

² Офіційний сайт Фонду гарантування вкладів фіаичних осіб | Клектрон-
ний ресурс]. — Режим доступу: пКр://\у\у\у.Ід.огк.па

360 _________________________________ Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

лення про віднесення його до цієї категорії. Клієнт за власним бажанням може отримати гарантовану суму як готівкою, так і в безготівковому вигляді. Термін звернення до Фонду Становить три роки з дня призначення ліквідатора банку — учасника (тим­часового учасника) Фонду.

Адміністративна рада Фонду своїм рішенням від 14 січня 2002 р. № 1 затвердила Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування внесків фізичних осіб. Банки-учасники і тимчасові учасники Фонду повинні дотриму­ватися його стандартів, виконувати встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіта­лу і платоспроможності і виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Положення передбачає три види зборів:

1) первинний збір (1% від зареєстрованого статутного капі­талу банку на день отримання ліцензії від НБУ на здійснення банківської діяльності);

2) регулярний збір (сплачується двічі на рік і складає 0,25% від загальної суми внесків, включаючи нараховані за внесками відсотки, за станом на 31 грудня року, передуючого поточному, і ЗО червня поточного року);

3) спеціальний збір (сплачується за рішенням адміністра­тивної ради Фонду з угоди з Н БУ у разі недостатності поточних доходів Фонду для ііиконашія своїх зобов'язань. Його розмір не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору з банку).

Система обов'язкового страхування внесків припускає як джерело акумуляції фінансових ресурсів участь держави (в осо­бі уряду або центрального банку). Зокрема у п. 4 ст. 21 Закону України «Про Фонд гарантування внесків населення» закріп­лена наступна участь: до джерел формування засобів Фонду на­лежать засоби, внесені Національним банком України у розмі­рі 20 мільйонів гривень. Як альтернативні джерела доходів, що одержуються Фондом, можуть виступати: доходи, одержані від інвестування засобів Фонду в державні цінні папери України; кредити, привернуті від Кабінету Міністрів України, Національ­ного банку України, банків і іноземних кредиторів; пеня, яку сплачують банки— учасники (тимчасові учасники) Фонду за невчасний або неповний перелік зборів до Фонду; доходи від де­позитів, розміщених Фондом в Національному банку України.