ГЛІІІ4. ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 135Фінансовим відносинам притаманний ряд особливостей. Однією з основних є те, що ці відносини завжди є грошовими ИІдносинами. Виокремлення такої риси фінансових відносин ио-и'изано з дією законів вартості та товарно-грошових відносин. Друга особливість пов'язана з досить специфічною стадією суспільного відтворення — з відносинами розподілу. Розподільчий характер фінансових відносин закладено у самих функціях фінансів, перш за все у функції створення грошових фондів — централізованого, що зосередився у державному бюджеті, і децентралізованих, до яких належать грошові кошти підприємств, організацій і галузей народного господарства. Розподільчий характер фінансових відносин проявляється і в іншій функції фінансів — спрямуванні коштів цих фондів на задоволення потреб суспільства. Фінансовим відносинам властива також планомірність, нерозривно пов'язана з дією закону планомірного розвитку. Фінансові відносини —організаційні. Організація фінансових відносин належить до функцій держави, яка шляхом видання нормативно-правових актів стає організатором та координатором економічного життя суспільства загалом. Однією з особливостей фінансових відносин є їх суб'єктивний склад, обумовлений генезисом фінансів. У фінансових відносинах одним із суб'єктів завжди є держава або уповноважений нею орган державної влади. Наявність такого суб'єкта визначає державно-владний характер цих відносин, установлений діяльністю держави, яка концентрує фінансові ресурси, необхідні для її функцій. Можна сказати, що фінансові правовідносини, які є об'єктивними економічними відносинами, мають імперативний, державно-владний характер перш за все тому, що вони безпосередньо стосуються найголовнішої сфери виробничих відносин — відносин власності1. Отже, сукупність зазначених особливостей фінансових відносин істотно відрізняє їх від решти суспільних відносин та дає змогу визначити предмет регулювання фінансового права як систему специфічних грошових відносин, безпосередньо пов'язаних із утворенням, розподілом і витрачанням державних фондів коштів. Фінансове право регулює тільки організаційно-майпоііі 1 Ермакова Т. С. Финансовьіе правоотношения / Т. С. Ермакона. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - С. 10.
відносини, які виникають із владної діяльності держави в особі повноважних органів стосовно утворення і використання нею публічних фондів коштів. Слід визнати: якщо виникнення фінансових відносин завжди пов'язано з нормативними актами, що їх видає держава, то вони, на відміну від інших економічних відносин, практично завжди мають правовий характер, тобто початково є правовими відносинами. Фінансові відносини існують лише у формі правовідносин. Якщо фінансові відносини не є правовідносинами, вони будуть порушенням фінансового законодавства. Фінансові відносини завжди мають цілісність, системність та формальну визначеність, пов'язану з тим, що вони регулюють чітко визначені зв'язки, які складаються між суб'єктами. Фінансово-правові відносини створюють складну специфічну систему правових утворень, які становлять структуру фінансового права. Загальні принципи побудови системи фінансового права, форми й методи публічної фінансової діяльності, наявність специфічних груп норм усередині цієї системи дають підстави розглядати фінансове право не лише як самостійну галузь права, а і як підсистему права. Із позицій загальної теорії права підгалузі фінансового права становлять вужчу групу норм, ніж галузь, адже вони є лише частиною тієї сфери відносин, що їх регулюють норми всієї галузі права1. Виокремлення підгалузей та правових інститутів у фінансовому праві зумовлено соціально-економічною специфікою кожної ланки системи фінансів. Відповідно, можна назвати бюджетні, податкові, кредитні, розрахункові й інші відносини. У юридичній літературі вважають, що за своїм змістом фінансові правовідносини поділяються на такі види: 1) бюджетні; 2) податкові; 3) у галузі страхування; 4) у галузі видатків; 5) кредиту (державного і банківського); 6) розрахунків, що регулюються фінансовим правом; 7) фінансові правовідносини з приводу регулювання грошового обігу і валютного законодавства2. ' Бельский К. С. Финансовоє право. Наука. История. Библиография / К. С. Бельский. - М.: Юрист, 1994. - С. 29. 2 Горбунова О. Н. Финансовоє право и финансовьій мониторинг в совре-менной России / О. Н. Горбунова. - М.: Профобразрование, 2003. - С. 113; Карасева М. В. Финансовьіе правоотношения / М. В. Карасева. — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1997. - С. 259-287. Г лава 4. ФІНАНСОВО-ПРАВО ВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 137 Фінансові правовідносини у механізмі правового впливу на державні фінанси виконують три основні функції: 1) вказують па коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фіиап-сово-правової норми; 2) закріплюють правила поведінки юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів, яких вони мають дотримуватися; 3) с умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників фінансових відносин.
|
