Апробація роботи

Тема: Сталінізм як політична та економічна система

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..

 

РОЗДІЛ 1. Становлення системи сталінізму…………………………………

1.1. Політична боротьба 20- х рр. XX ст. та узурпація влади Й. Сталіним…

1.2. Сутність та основні риси сталінізму………………………………………

1.3. Сталінізм крізь призму концепцій тоталітаризму………………………..

РОЗДІЛ 2. Сталінізм в політичному житті країни…………………………

2.1. Сталінізм, як основна передумова бюрократизації суспільства та монополія комуністичної партії на владу………………………………………

2.2. Політичні процеси в період сталінізму……………………………………...

2.3. Культ харизматичного вождя……………………………………………….

РОЗДІЛ 3. Економіка СРСР в епоху сталінізму………………………………

3.1. Курс на індустріалізацію та колективізацію. …………………………….....

3.2. Особливості економічного розвитку держави в період Другої світової війни…………………………………………………………………………………

3.3. Розбудова і розвиток економіки у повоєнний період……………………….

РОЗДІЛ 4. Сталінізм в духовній та культурній сфері……………………….

4.1. Монополія сталінізму як єдиної державної ідеології……………………….

4.2. Культура, освіта та наука ………………………………………

4.3. Становище церкви в період сталінізму ……………………………………….

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

 

 

 

ВСТУП

Початок ХХ століття приніс людям чимало страждань і розчарувань: економічні кризи, жорстокі повстання та революції і, нарешті, світова війна. Демократія, на яку покладалося стільки надій, не спромоглася убезпечити народи від небачених руйнувань і багатомільйонних жертв. І поки інтелектуали та політики розробляли рецепти повоєнного облаштування світу, владу захоплювали ті, хто давав прості й зрозумілі людям відповіді та обіцяли заманливі перспективи. З цього часу з’являється протилежність демократії – тоталітаризм. Тоталітарні режими встановлюються в ряді європейських країн – СРСР, Італії та Німеччині.

Різновидом тоталітаризму був сталінізм. Він базувався на однопартійній диктатурі й авторитарному правлінні однієї людини – Й.Сталіна.

Особа Й. В.Сталіна знаходиться сьогодні в центрі уваги, як політиків, так і пересічних громадян, як істориків, так і діячів мистецтва. Це невипадково, оскільки ця людина більше 30 років знаходилася біля керма управління однієї з найбільших держав світу. Пройшло чимало часу з дня смерті, але про Й. Сталіна продовжують говорити, як прихильники так і супротивники. Кожне нове покоління хоче осягнути таємницю цієї особи і того явища, яке з найбільшою силою виявилося в ній.

Актуальність теми. Актуальність теми полягає у тому, що дослідження епохи сталінізму, масових репресій 1930 рр., викриває весь трагізм тієї епохи та не дає сучасному поколінню забути про жертви репресій – десятків тисяч безневинних людей. Довгий час ця тема замовчувалася, вченим не було доступу до архівних документів тієї пори, тому узагальнення існуючих досліджень цієї проблематики вважається також досить актуальним. Про Й. В. Сталіна написані мільйони сторінок документальних досліджень, робіт біографічного жанру, нарисів. Та до цієї теми варто повертатися, оскільки кожен штрих, пов’язаний зі Й. Сталіним, який-небудь новий поворот у характеристиці цього феномену радянської історії небайдужий нікому. Й. Сталіна не викинеш з історії нашої країни як Кромвеля з історії Англії чи Карла IX з історії Франції. Й. Сталін – кривавий деспот, ідеолог, натхненник та безпосередній організатор масового державного терору, що тривав два десятиліття, ще присутній у громадянській свідомості частини суспільства як нормальна чи навіть позитивна історична постать.

Врахування елементів тоталітарної доби необхідне в процесі функціонування державних владних структур, вирішенні актуальних проблем сьогоднішнього державотворення, формуванні політичної нації та її еліти. Отже, актуальними залишаються дослідження феномену ХХ ст. – тоталітаризму, зокрема сталінізму як його класичного різновиду в радянській історії ХХ ст., який зійшов з історичної арени, але продукти його розпаду продовжують активно впливати на суспільно-політичне життя і нерідко в значній мірі детермінують нинішній політичний процес в Україні та інших незалежних держав, що раніше входили до складу Радянського Союзу.

Метою бакалаврської роботи є дослідження сталінізму як суспільно-політичного, економічного та ідеологічного явища, його витоків та процесу становлення.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

1. дослідити процес становлення особистої влади Й. Сталіна;

2. дослідити історію виникнення та суть поняття «сталінізм» визначити основні риси та сутність сталінізму;

3. проаналізувати сутність і феномен сталінізму як систему державного управління проаналізувати методи та засоби утримання влади комуністичною партією в період сталінізму;

4. дослілити систему політичної влади, що сформувалася в СРСР 20-50-х рр.охарактеризувати економічні перетворенняв СРСР в кінці 20 – на початку 50-х рр.;

5. проаналізувати хід проведення, масштаби, особливості, і наслідки проведених перетвореньвизначити особливості впливу сталінізму на духовну та культурну сферу розвитку радянського суспільства.

Хронологічні межі дослідження обумовлені темою та охоплюють період 20-50-х рр. ХХ ст.

Об’єктом дослідження бакалаврської роботи є суспільно-політичні процеси розвитку радянського суспільства в період перебування при владі Й. Сталіна.

Предметом дослідження є політична та економічна системи, процес становлення і функціонування сталінізму як класичного періоду радянського тоталітаризму.

Методи дослідження. У ході бакалаврського дослідження використовувався історико-порівняльний, хронологічний та просопографічний методи дослідження. Метод періодизації використовувався при дослідженні життя та діяльності Й. Сталіна з дня його народження і до смерті. Історико-поріняльний метод був використаний для порівняльної характеристики сталінізму і більшовизму. При дослідженні зміни поглядів вождя в різні періоди життя використовувався просопографічний метод з опорою на вивчення біографії Й. Сталіна.

Наукова новизна роботи полягає в авторському підході до вивчення подій 20-50-х рр. ХХ століття в Радянському Союзі та з’ясуванні витоків сталінізму і аналізу його еволюції.

Історіографія проблеми. Проблема сталінізму є предметом багаторічних досліджень і дискусій як в історіографії, так і в цілому в громадській думці. Політичне забарвлення цього питання додає особливої гостроти й неоднозначності науковим дослідженням.

Перебудова в СРСР, десталінізація суспільних наук, нові підходи до висвітлення історичного минулого призвели до нечуваного буму у вивченні проблеми сталінізму. Уперше критичне осмислення всього минулого Радянського Союзу, моделі радянської держави і суспільства, що існувала упродовж 70 років, було зроблено в доповіді генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова, присвяченій 70-річчю Жовтневої Соціалістичної революції, у 1987 р.

Визнання сталінізму, його політичної системи й політичного режиму однією з моделей тоталітаризму відбулося в російській і українській історіографії після 1991 р. Дослідженню сталінізму допомагають історичні монографії та студії, оскільки вони містять досить важливий матеріал по цій темі. В праці «Сталінізм: сутність, ґенеза, еволюція» Волкогонов Д. досліджує біографію Сталіна, а також становлення його політичних поглядів. Автор характеризує оточення вождя [12]. В працях Н. Дейвіса «Європа: Історія» [17] і А. Зевельєва «Истокисталинизма» [23] аналізується початок процесу формування політичної системи сталінізму, її структурно-інституційної основи, економічних, ідеологічних аспектів, становлення карально-репресивного механізму. На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел та основних концептуальних підходів Ю. Ігрицький у праці «Концепція тоталітаризму: уроки багаторічних дискусій на Заході» [24] розкриває сутність феномену тоталітаризму, особливості сталінізму як його різновиду. Дослідження З. Лихолобової «Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні» дало змогу розкрити специфіку процесу становлення, періодизацію, особливості функціонування та проявів сталінізму в Україні [29]. Досить цікавий і змістовний матеріал міститься у працях Р. Медведєва «О Сталине и сталинизме» [32] та А. Мерцалова «Сталінізм і висвітлення минулого» [33], робляться спроби осмислення сталінізму, його природи, політичної системи цього періоду. В дослідженні К. Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» [38] дано аналіз деяких аспектів тоталітаризму, а також виявлення структурної і функціональної тотожності тоталітарних режимів. В праці М. Реймана «Сталінізм як феномен радянського суспільства» досліджено сутність сталінізму як класичного різновиду тоталітаризму, особливості його становлення та функціонування [39]. І. Терлецька в дослідженні «Трансформація сталінізму та інших моделей тоталітаризму: історіографічний аналіз» зробила історіографічний аналіз проблеми сталінізму [50]. В роботах А. Тойнбі «Постижениеистории» [51], Ю. Шаповала «Сталін та його спадщина у контексті радянської політичної історії» [55], А. Шестакова «Недобрий батько Джугашвілі. Розгадка «демонічної сили» Сталіна криється у його зневаженому дитинстві» [56], розкрито логіку та послідовність розгортання політичного терору як найхарактернішої риси сталінізму, вплив тоталітарної спадщини на сучасні соціально-політичні процеси у нашій державі.

Величезна кількість праць, написаних про самого Йосипа Сталіна, ось деякі дослідники з цього величезного списку: Я. Грей «Сталин: личности в истории» [13], А. Дугін «Сталінізм: легенди і факти» [21], А. Зинов’єв «Сталин. Сталинскаяэпоха. Сталинизм» [58], А. Колесник «Мифы и правда о семьеСталина» [27], Е. Радзинський «Сталин. Жизнь и смерть» [59], С. Рибас «Сталин» [41], Т. Соколова «Вождь. Хозяин. Диктатор» [47], Р. Такер «Сталин – путь к власти, 1879-1929: История и личность» [49].В працях цих авторів викладено події, які пов’язані з життям і діяльністю Й. Сталіна, а також подано досить цікавий матеріал про політичну кар’єру вождя.

Під час дослідження проблеми використовувалися статті: О. Войтович «Політична історія Росії першої половини 20 ст.» [11]; О. Машкін «Сталин – это Ленин сегодня» [31]; В. Холод «Тоталітаризм – демагогія ідеології» [54]. Вони є важливими для дослідження тому, що автори в своїх публікаціях враховували результати новітніх історичних досліджень по цій темі.

Таким чином історіографію проблеми формують праці радянських, зарубіжних і вітчизняних учених.

Апробація роботи

Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можна використати у викладанні курсів «Історія Росії», «Історія України», «Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки», а також при розробці спецкурсу «Тоталітарні режими в Європі міжвоєнного періоду»; в навчально-виховному процесі, при підготовці різноманітних наукових виступів, доповідей, статей.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку джерел і літератури, який налічує … позицій та додатків. Загальний обсяг роботи становить … сторінки.