Проаналізувати економічний зміст та концепцію функціонування позабіржового ринку. Розкрити значення позабіржового ринку.Діяльність біржі спрямована на створення в Україні централізованого ринку цінних паперів, який підлягає державному регулюванню і характерними ознаками якого мають бути котирування цінних паперів, ліквідність, відкритість, прозорість, гласність ринкової інформації з метою задоволення запитів кожного вкладника, довіра з боку широких верств населення. Модель організації біржового ринку в Україні формується за рекомендаціями "Групи Тридцяти", яка передбачає: - широке використання стандартних кодів (код ІЗГМ) для торгів і доставки цінних паперів; - суворе дотримання вимог лістингу (допуску цінних паперів до котирування); - відкритість інформації щодо компаній, цінні папери яких котируються на фондовій біржі; - встановлення та опублікування відомостей про курси цінних паперів з дотриманням принципів рівності інвесторів; - запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності централізованого ринку; - надійність біржового ринку за рахунок своєчасності і безпеки доставки цінних паперів і грошової оплати за них через систему, яка діє на момент укладення угоди. Актуальним на сучасному етапі розвитку біржового ринку в Україні є створення єдиної національної системи котирування та обліку цінних паперів. Але функціонування такої системи не повинне заперечувати існування, крім Національної фондової біржі, інших бірж (наприклад, у Франції цінні папери котируються в єдиній системі бірж, а зберігаються й обліковуються в одному національному депозитарії; у США є 7 фондових бірж і єдина система котирування полягає в тому, що відповідними цінними паперами торгують на відповідних біржах; більшість країн має по одній фондовій біржі та одному національному депозитарію). Провідними елементами вітчизняного біржового ринку є єдина Національна фондова біржа, єдиний кліринговий банк і єдиний Центральний депозитарій. Забезпечують розвиток вітчизняного біржового ринку, крім провідних фінансових інститутів, й інші інституційні елементи (див. табл. 11.4).
Таблиця 11.4
|
