Поняття комунікації

Комунікація – це обмін інформації між людьми.

Комунікації поділяються на такі види:

· міжособистісні або організаційні комунікації на основі усного спілкування;

· комунікації на основі письмового обміну інформацією.

Міжособистісні комунікації в свою чергу поділяються на:

формальні або офіційні. Дані Комунікації визначаються політикою, правилами, посадовими інструкціями певної організації і здійснюються за формальними каналами;

Неформальні комунікації, які не дотримуються загальними правилами певної організації; вони здійснюються згідно з усталеної системи особистих стосунків між працівниками організації.

Типова інформація, що передається по каналах неформальних комунікацій: майбутні скорочення виробничих робітників, нові заходи по покаранням за запізнення, зміну в структурі організації, прийдешні переміщення і підвищення, детальний виклад суперечки двох керівників на останньому нараді зі збуту, хто кого призначає побачення після роботи і т. д.

Серед формальних організаційних комунікацій виділяють:

· вертикальні, коли інформація переміщується з одного рівня ієрархії на інший;

· горизонтальні між різними підрозділами, які призначаються для координації діяльності різних підрозділів.

Вертикальні комунікації в свою чергу поділяються на:

висхідні, коли інформація передається знизу вгору (з нижчих рівнів на вищі). Цей тип комунікацій містить інформацію, необхідну для менеджерів для оцінки тієї сфери діяльності, за яку вони несуть відповідальність;

спадні, що здійснюються зверху вниз. Цей тип комунікацій безпосередньо пов'язаний з керівництвом і контролем за працівниками.

Міжособистісні комунікації поділяють також на:

· вербальні (словесні);

· невербальні, покликані здійснити обмін інформацією без застосування слів, наприклад за допомогою жестів, інтонацій голосу, міміки і т.д.

Вербальні і не вербальні форми комунікацій не завжди і не обов'язково виключають один одного. Як правило, інтерпретація одержувачем послання будується не тільки на словах, але й на такі елементи, як жерсть! і виразу обличчя. які супроводжують слова передавальної сторони.

Комунікаційний процес, поняття, основні елементи, етапи, їх характеристика

Комунікаційний процес - це процес обміну інформацією між двома або більше людьми. Його мета - забезпечити передачу і розуміння інформації, що є предметом обміну. Якщо взаємне розуміння не досягається, то комунікація не відбулася, з чого випливає, що обидві сторони грають у ній активну роль.

Комунікаційний процес - це взаємодія сукупності елементів. Існує чотири базові елементи комунікаційного процесу:

Відправник - особа, що генерує ідею або збирає інформацію і передає її;

Повідомлення - безпосередньо інформація;

Канал - засіб передачі інформації (усна передача, наради, телефонні переговори, письмова передача, службові записки, звіти, електронна пошта, комп'ютерні мережі);

Одержувач (адресат) - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

Комунікаційний процес обміну інформацією включає взаємопов'язані етапи:

· Зародження ідеї або відбір інформації;

· Вибір каналу передачі інформації;

· Передача повідомлення;

· Інтерпретація повідомлення.