І. Соціальна ситуація розвитку підлітка

Центральним моментом ССР у підлітковому віці є прагнення зайняти соціальну позицію дорослого. Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для дорослих і відносин між ними.

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. Центральне новоутворення цього віку - почуття дорослості. Підлітки вважають, що здатні у своїх правах бути рівними дорослим людям, і активно домагаються цього. Разом з тим, за багатьма показниками вони залишаються дітьми, не здатними виконати всі обов'язки дорослих. В цьому полягає основне протиріччя, конфлікт підліткового віку.

Про те, що підлітки вже є дорослими людьми, говорять наступні факти:

– підлітки вступають у фазу статевого дозрівання: має місце значна акселерація, починає змінюватися зовнішній вигляд;

– їх інтелектуальний розвиток досягає досить високого рівня;

– значно зростають вимоги батьків, вчителів і самих підлітків один до одного, особливо до інтелектуального розвитку;

– відбувається інтенсивне спілкування з однолітками, підлітки більше часу проводять поза домом;

– зайнятість батьків на роботі надає підліткам можливість більшої самостійності;

– як і дорослі, підлітки отримують потік фактично необмеженої інформації;

– все більше часу відводиться на серйозні справи, все менше - на розваги;

– центр фізичного і духовного життя переноситься з дому і родини в зовнішній світ, середовище однолітків і дорослих.

З іншого боку, підлітки все ще залишаються дітьми, про що свідчить наступне:

– фізіологічне дозрівання організму не завершено; невідповідність розвитку серця, маси тіла і судинної системи ускладнює забезпечення необхідною кількістю крові різних ділянок тіла, у тому числі – мозку;

– особистісний розвиток підлітків відстає від інтелектуального, має місце помітний інфантилізм (незрілість поглядів, «дитячість» оцінок, безвідповідальність, незнання всіх соціальних норм);

– підліток залишається в тих же умовах, що і в молодшому шкільному віці, його діяльність контролюють батьки і вчителі, без даного контролю вона все ще неефективна;

– підлітки не здатні критично оцінювати своїх товаришів, компанію, легко піддаються пагубному впливу (конформізм);

– школярі цього віку ще не самостійні, вони потребують помірної опіки дорослих і доброзичливої уваги батьків;

– підлітки найчастіше не здатні працювати і заробляти собі на життя.

Дорослі повинні враховувати суперечливість ССР підлітків і гнучко змінювати стиль спілкування з ними. Нездатність вчителів і батьків вносити корективи в звичний процес взаємини з підлітками, небажання визнавати в них вже не просто маленьких дітей призводить до загострення так званої «кризи 13 років».

За своэю соціальною позицією підлітки все ще є школярами; головний вид діяльності, призначений ним товариством - навчання. Разом з тим, найбільш актуальним і тому провідним видом діяльності підлітків є не навчання, а спілкування, що також належить до важливих суперечностей даного віку.